Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього разу згадаймо військовослужбовця з Дніпра Іллю Хоменкова. До повномасштабної війни він служив у Французькому легіоні. Однак щойно дізнався про відкрите вторгнення росіян — втік зі служби там, аби стати на захист рідної землі. Захисник загинув на Донеччині, а дружина Іллі тепер просить надати коханому посмертне звання Героя України.
Про Іллю журналістам Вільного радіо розповіла його дружина Аліна Хоменкова.
Ілля народився та жив у Дніпрі. З дитинства його головним захопленням був спорт: хлопець шукав себе у плаванні, змішаних єдиноборствах, греплінгу (один із видів боротьби, — ред.).
“Він дуже любив спортзал. І не важливо було, чи є час, гроші — завжди знайде для цього можливість. І навіть хлопці з Французького легіону розповідали, що він власні вихідні проводив за тренуваннями. Ілля завжди робив все, аби виглядати гарним, підтягнутим”, — розповідає Аліна Хоменкова.
Служба у Французькому легіоні була для Іллі давньою мрією. До цього він працював поліцейським у Дніпрі — спочатку в райвідділі, потім у міграційній службі.
“Коли ми з ним познайомилися, він розповів, що має мрію — служити у Французькому легіоні. Тоді він казав, що вона, мабуть, ніколи не здійсниться, бо там жорсткий відбір, беруть найсильніших і найпідготовленіших. Але вийшло так, що не пройшло й трьох років, і він був там”, — згадує дружина Іллі Хоменкова.
У Франції Ілля служив з 2020-го й до початку повномасштабної війни. Аліна згадує: у лютому 2022-го чоловік був на навчаннях у лісі. Військові не мали мобільних телефонів, тож не знали, що відбувається в Україні.
“Українців вишукували того ранку і сказали, що у їхній країні почалася [відкрита] війна. Сказали, що вони мають тримати себе у руках та можуть допомагати рідним з Франції. Мені Ілля зателефонував 24 числа та спитав: це правда? Я не хотіла, щоб він переймався, вдавала, що не розумію питання. Потім сказала, що були вибухи, але в Дніпрі спокійно. На що він відповів: я їду додому”, — згадує той день Аліна Хоменкова.
Тоді Аліна вмовляла коханого залишитися у Франції. Переконували Іллю не їхати в Україну, а, навпаки, забрати родину за кордон, і його товариші. Однак Ілля вирішив втекти.
“Він самовільно покинув місце, де проходили навчання. Сам дістався своєї частини, кілька днів пробув там. Додому їх не відпустили, тож вони з товаришем (який зараз теж служить в Україні) просто перескочили оцю “крутілку” на прохідній, перелізли через огорожу. А там на них вже чекало таксі”, — говорить жінка військового.
За дезертирство у Франції Іллі загрожувало до 5 років тюрми, продовжує Аліна Хоменкова. Окрім цього, чоловік забрав зі служби чи не усе своє обмундирування, бо розумів, що в Україні такого може не бути.
“Вони добиралися додому кілька діб, волонтери допомагали доїхати. Він приїхав з такими рюкзаками… Їх підняти було неможливо, рюкзак був від ніг до голови”, — додає Аліна.
У рідному місті Ілля переконав рідних, що сидітиме вдома. Але для себе твердо вирішив: поїде на фронт.
“Він сказав, що йому треба у військкомат, якісь папери підписати. Я повірила, хоча це й безглуздо. І ми вийшли, я йому запропонувала пройти погуляти, а він каже: “Зараз речі зберу, і погуляємо”. Дивиться на мене з посмішкою і питає: “Ти що, дійсно думала, що я дома буду? Я маю бути там, не маю права бути тут, коли мої товариші гинуть”, — згадує співрозмовниця.
На війні Ілля Хоменков отримав позивний “Француз”. Захищав Донеччину у складі 108-ї бригади ТрО, був стрільцем-коригувальником. Тоді Ілля та Аліна ще не були одружені. Як пізніше дізналась дівчина, коханий планував 2022-го зробити їй пропозицію в Парижі. Вийшло так, що чоловік запропонував одружитися прямо з окопу.
“Це навіть не пропозиція була. Їх тоді сильно бомбили, він просто зателефонував і сказав: “Якщо я звідси виберуся — йдемо у РАЦС”. Мене не питали, але мене й не треба було питати. Ми одружилися 12 серпня, а 6 вересня він загинув. Хтось на небесах вирішив, що мені буде достатньо 25 днів побути щасливою дружиною. Я стала вдовою у 25 років”, — розповідає дружина Іллі.
Напередодні загибелі Ілля Хоменков зателефонув коханій, сказав що їх везуть на позиції і йому страшно. Це, доповнює Аліна, було вперше — її чоловік робив усе, аби родина не переживала, тож не ділився подробицями. 6 вересня 2022-го Ілля та ще троє його побратимів не повернулися з позиції. Військові числилися зниклими безвісти: над сірою зоною, де вони зникли, підняли дрон та не знайшли їхніх тіл.
Понад рік родина шукала захисника та вірила, що він живий. За рік і один місяць після загибелі “Франзуза” пошукова група змогла потрапити на ділянку між селами Времівкою та Нескучним і знайти тіло бійця. Ще за чотири місяця захисника поховали.
Ілля Хоменков загинув у 27. Зараз його дружина просить надати захиснику посмертне звання Героя України. Підтримати цю петицію можна за посиланням.