Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні згадаємо Наталію Валевську, яка все життя прожила в рідному Маріуполі. Жінка працювала диспетчеркою на залізничній станції в порту. Останні пів року до загибелі Наталія була на пенсії.
Про життя і загибель Наталії Валевської розповіли на Платформі пам’яті “Меморіал”.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Наталія Андріївна Валевська народилася 28 вересня 1961 року в Маріуполі. Усе життя вона прожила в рідному місті, працювала маневровим диспетчером на залізничній станції “Маріуполь-Порт”. Колеги згадують її як відповідальну, уважну та працьовиту людину, яка добре знала свою справу і сумлінно виконувала роботу.
У вересні 2021 року жінка вийшла на пенсію і планувала почати новий етап життя. Наталія будувала плани на майбутнє і після завершення кар’єри здійснила давнє бажання — сіла за кермо.
“Незадовго до загибелі Наталія купила машину, склала іспит на права, почала одразу ж їздити, будувала плани”, — згадує колега Наталії.
Жінка мріяла більше часу проводити з родиною, особливо з онукою.
“Наталія Андріївна була доброю, відповідальною та працьовитою. Її дуже любив колектив. А вона любила сім’ю, роботу, любила прогулянки зі своєю собакою Ріною. Обожнювала свою внучку Ангеліну”, — розповідає про Наталію Валевську невістка Анна.
Російське вторгнення принесло в Маріуполь постійні обстріли, руйнування й гуманітарну катастрофу. Навесні 2022-го в місті не було електрики, зв’язку, водопостачання, а їжі та медикаментів було обмаль.
28 березня вранці Наталія вийшла з під’їзду, щоб забрати чайник, який кип’ятили на вогнищі біля будинку. Разом із нею поруч стояли ще дві жінки. У цей момент поруч розірвався снаряд, усі три жінки загинули миттєво.
Тіла загиблих збирали сусіди. Через небезпеку їх поховали просто біля будинку. Через місяць після загибелі Наталії не стало і її чоловіка.
“Тоді не було навіть таблеток. Він помер на своєму дивані. Вранці його знайшли сусіди”, — додала невістка Анна Валевська.
Згодом подружжя перепоховали на Старокримському цвинтарі. У Наталії Валевської залишилися син, невістка і внучка.
Світла пам’ять.