Визнання “ЛДНР”, скорочення армії та окупанти під Києвом: ЗМІ розкрили, чого Росія вимагала від України у березні 2022-го

Російські загарбники планували залишатися під Києвом та на інших територіях, захоплених з лютого 2022-го, роками, поки Україна не виконає всі вимоги окупантів.

Про це йдеться у статті “Які у Путіна “цілі СВО” від “Системи”, розслідувального відділу одного з підрозділів Радіо Свобода.

Журналісти опублікували документ, який містить, ймовірно, першу версію вимог Росії до України. Їх сторони обговорювали під час перемовин у березні 2022 року.

Російські журналісти стверджують, що отримали документ від анонімного українського джерела, яке знайоме з ходом переговорів. Достовірність описаних вимог нібито підтвердило і джерело на російському боці, яке, втім, також побажало зберегти анонімність. “Система” наголошує, що це найбільш ранній з відомих документів, де описані цілі так званої “СВО”, тому його вивчення дозволить зрозуміти, що саме Росія силою хотіла зробити з України.

Скорочення армії, ізоляція від допомоги союзників, скасування декомунізації та ще шість сторінок вимог

У першій версії свого “мирного договору” Росія наполягала на практично повному роззброєнні України під власним необмеженим контролем, ізоляції країни від допомоги її союзників, а також на повній законодавчій відмові України від Криму і визнанні незалежності псевдореспублік “ЛДНР” у їхніх “адміністративних межах” (тобто в межах всієї території Донецької та Луганської областей). 

Журналісти “Системи” відібрали пункти договору, які показують, наскільки великими були вимоги Росії:

• Україна повинна була скоротити ЗСУ до 50 тис. людей, зокрема до 1,5 тис. офіцерів (близько у п’ять разів менше, ніж було станом на початок 2022-го). Якби Україна на це пішла, то могла б мати на озброєнні чотири кораблі, 55 гелікоптерів, 70 військових літаків тощо;
• Україна не мала б права розробляти, виробляти, купувати та розміщувати на власній території ракети з дальністю понад 250 кілометрів. Окрім цього, Росія залишала за собою право забороняти Україні мати інші види озброєння, які можуть бути розроблені в майбутньому;
• Україна повинна була б визнати незалежність псевдореспублік “ЛДНР” у їхніх “адміністративних межах” (навіть після понад 2,5 років боїв російські загарбники повністю не контролюють Донеччини, однак майже завершили окупацію Луганщини);
• також Україна повинна була взяти на себе всі витрати з відновлення інфраструктури Донбасу, пошкодженої вторгненням російських гібридних сил у 2014 році;
• Росія вимагала скасування всіх українських та міжнародних санкцій, які наклали на неї з 2014 року. Україна повинна була сама просити про це. Окрім цього, окупанти вимагали й відкликання всіх міжнародних судових позовів, поданих з 2014 року;
• російська мова в Україні повинна була стати державною;
• всі майнові права Української православної церкви Московського патріархату повинні були відновитися;
• також Україна повинна була легалізувати всі радянські та комуністичні символи. У документі є список українських законів, які росіянами вважалися прикладами “нацифікації та героїзації нацизму”. У переліку, зокрема, є закони “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні” та “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму”.

Україна під час переговорного процесу буде вносити корективи та навіть відмовлятися від частини цих вимог, однак скорочення армії та нейтралітет країни не будуть переглядатися, додають у “Системі”.

Документ привезли на перемовини 7 березня 2022-го, за понад пів року до псевдореферендумів про входження окупованих територій України до складу Росії, тому серед вимог російських загарбників не було нічого про долю Херсонської та Запорізької областей. Втім, згідно з російським “мирним договором”, загарбники навіть не обіцяли вивезти свої війська з України.

Що отримувала б Україна за “мирним планом” росіян натомість

Росія натомість обіцяла Україні в документі лиш “режим припинення вогню” та “заходи щодо припинення бойових дій”. Вивести російські війська з території, яку вони зайняли після 24 лютого 2022-го, російські окупанти планували колись у майбутньому, але гарантували, що не будуть розширювати свою зону контролю.

Вивести свої війська вимагали від України (зокрема зі всієї території Донбасу) до “пунктів постійної дислокації” (або далі від Росії). Іноземні партнери повинні були припинити будь-яку допомогу Україні, а також відкликати власних співробітників, які повʼязані зі збройними формуваннями.

Російські сили планували залишатися на своїх позиціях в Україні до тих пір, поки держава не виконає всі свої зобов’язання, прописані в “мирному договорі”. Вони містили, зокрема, зміни до конституції та низки статей національного законодавства, тому російські військові могли сидіти під Києвом роками.

“Документ був структурований так, ніби Україна була агресором, переможеним на полі бою, — що, звісно, не відповідало реальності. Важко сказати, чи була це спроба вести переговори сумлінно, адже такі умови були б неприйнятними для будь-якого українця. Вони нейтралізували б Україну до такої міри, що вона стала б беззахисною”, — вважає аналітик Фонду Карнегі Ерік Чарамелла.

Що було з документом далі

Описаний документ містить максималістські цілі Росії, які поступово зменшувалися під час перемовин. Однак, вважають джерела “Системи”, Україна та Росія ніколи не були по-справжньому близькими до підписання домовленостей.

Остання версія “мирного договору”, про існування якої відомо публічно, написана 15 квітня 2022 року. У ній українська та російська сторони досягли лише незначних компромісів у другорядних питаннях, додають журналісти. З того часу переговорний процес про припинення вогню між Україною та Росією ще не відновлювався.

Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна активно готує план для переговорів з Росією. Поки що готові три пункти цього плану. Водночас президент зазначив, що Росія наразі не налаштована на припинення війни.