Підтримайте Вільне Радіо
У центрі Петропавлівської Борщагівки, що під Києвом, вже майже рік функціонує хаб “Селидово.UA” — місце, куди приходять за гуманітарною допомогою, консультаціями, просто поговорити зі “своїми”. Журналісти Вільного Радіо приїхали подивитися, як працює центр для переселенців із Донеччини. Він, до речі, відкритий не лише для жителів Селидівської громади, частиною послуг користуються і місцеві.
Видача гуманітарної допомоги, як привід ще раз зустрітися
Спекотний липневий день, біля напівпідвального приміщення за адресою вул. Борщагівська, 30А з табличкою “Селидово.UA” невелика черга людей. У просторому холі хабу — метушня. Роздають гуманітарну допомогу: макарони, крупи, чай, печиво — скромний, але стабільний набір.
“Я не завжди приходжу, тільки коли час є. За рік я, здається, оце третій раз прийшла. Але попереджають завжди, телефонують, уточнують”, — ділиться Вікторія, переселенка з Вугледару, яка про цей центр дізналась онлайн.
Видача відбувається чітко, злагоджено — видно, що система вже працює давно.
“Раніше ми кожного місяця приходили. Зараз трохи рідше, але раз на два місяці буває. Я іноді з дитиною приходжу і за допомогою, і на майстер-класи. Тут завжди щось для дітей є”, — розповідає Наталія з Селидового.
Черга рухається швидко, і всі знають: допомогу отримують ті, хто попередньо записався та зараз заповнить форму.
Віталій з Селидового каже, що приходить десь раз на два-три місяці.
“Як визивають, так і приїжджаю. Допомога різна, останні рази видають продуктові набори, до цього давали дві коробки — були і гігієнічні набори”.
Також можна уточнити й особисто — Центр відкритий з понеділка до п’ятниці і працює з 9-ої до 17-ої.
Центром нас проводить заступниця міського голови Селидівської громади Тетяна Брянцева.
Саме вона координує роботу хабів громади. Розповідає, що після повномасштабного вторгнення їм вдалося зробити майже неможливе — вивезти з Селидового не лише документи, а й меблі, обладнання, апаратуру з лікарні.
“Завдяки цьому нам не довелося купувати все з нуля. Основна робота була — знайти приміщення, зробити ремонт, прибрати. І найголовніше — зібрати людей”, — говорить Брянцева.
Зараз хаб у Петропавлівській Борщагівці працює як логістичний, консультаційний і соціальний центр для ВПО з Селидівської громади. Тут видають гуманітарну допомогу, проводять дитячі заходи, проводять прийоми юристів та соцпрацівників.
Начальниця Управління соціального захисту населення Інна Гришкова розповідає, що часто звертаються саме за консультаціями щодо призначення різних допомог. Це і підтримка для родин загиблих, зниклих безвісти, ветеранські програми, організація відпочинку для дітей. Ще один розповсюджений запит до — питання забезпечення житла. Крім того, в громаді багато людей похилого віку, які тепер живуть самі.
“В Одеській області, в селі Миколаївка в нас буде стаціонарне відділення догляду за людьми похилого віку. Місто зараз над цим працює, тому що багато є охочих, люди постійно питають”, — каже Інна Гришкова.
Дитячу кімнату Центр підтримки “Селидово.UA” облаштовував спільно з гуманітарною організацією By The People For The People INC (Флорида, США). Діти тут як під час видачі допомоги для родин, так і окремо в години майстер-класів та заходів.
Розваги і підтримка в осередку не лише для дітей. Простора кімната по сусідству слугує для занять спортом старших переселенців. Є килимки, гантелі, фітнес-м’ячі. Після активностей можна сходити в душ, який зробили у роздягальні. Для речей передбачені невеликі шафки.
В частині приміщення ще триває ремонт, планують розширюватися. Але не переїздити.
Минулого літа хаб підтримки ділив приміщення з Центром первинної медико-санітарної допомоги Селидівської міської ради. Тепер амбулаторія працює окремо в 15-ти хвилинах пішки від Центру підтримки. Туди на прийом до сімейних лікарів та педіатрів можуть записуватися як переселенці, так і місцеві жителі.
Громада, що розселилася по всій Україні
Після повномасштабного вторгнення частина Селидівської громади опинилася на заході, частина — на Дніпропетровщині, багато хто — під Києвом. Тож зараз працюють три хаби: у Петропавлівській Борщагівці, Кам’янському та Нововолинську.
“Бувають дні, коли необхідно об’їхати всі пункти. Я можу о 5ій ранку виїхати та повернутися вже під комендантську годину, але коли треба, то треба. Зазвичай треба проконтролювати видачу гуманітарної допомоги. Хоча ми часто і логісти, і вантажники, і ремонтники”, — ділиться заступниця міського голови Тетяна Брянцева.
Селидівська міська лікарня тепер працює на Одещині. Тому там планують також відкрити спеціальний центр для людей похилого віку. Це своєрідні “опорні пункти” для громади в евакуації.