Молодь із тимчасово окупованих територій може вступити до українських університетів за спрощеною процедурою: без іспитів, із можливістю подати документи пізніше та скористатися окремими бюджетними квотами. Але вступникам варто заздалегідь дізнатися про дистанційне навчання, наявність спеціальності у виші й умови підписання договору. Розповідаємо, як працює ця система у 2025 році.
У 2023 році українські виші прийняли заяви від 4981 вступника з тимчасово окупованих територій (ТОТ). Наступного року їхня кількість зросла у понад два рази — до 10 029.
“Таке зростання пов’язане з потужною інформаційною кампанією від громадських організацій. Вони створювали та активно поширювали інформаційні матеріали, які надсилали до університетів і розміщували скрізь, де тільки можливо”, — пояснює юристка центру громадянської просвіти “Альменда” Валерія Куберська.
Приблизно 1,6 мільйона українських дітей залишаються на тимчасово окупованих територіях, де зазнають впливу російської пропаганди. Значна частина підлітків із цих регіонів позбавлена можливості навчатися українською мовою, а шкільні програми орієнтовані на просування ідеології країни-окупанта. Попри ризики та перешкоди, щороку тисячі випускників із ТОТ обирають здобувати освіту в українських університетах.
“Є ті, хто намагається виїхати, бо вважають, що вступ можливий лише після виїзду. Але це не так — вступати можна й дистанційно. Проте виїзд сам по собі дуже складний: Росія та Білорусь створюють штучні бар’єри, часто просто не випускають молодь під надуманими приводами. До того ж, багато хто боїться вступати через безпекові ризики, пов’язані з діями РФ”, — коментує юристка Валерія Куберська.
У 2025 році діятиме оновлений Порядок прийому до закладів вищої освіти. Ключовим інструментом підтримки є Квота-2 — окремий відсоток бюджетних місць для дітей з окупованих територій або зон бойових дій. Скористатися цією квотою можуть вступники, які проживають на тимчасово окупованій території або виїхали звідти після 1 січня 2025 року. Університети в прифронтових регіонах виділяють до 40% таких місць.
“Квота-2 — це реальна підтримка для вступників з тимчасово окупованих територій: вона забезпечує до 10% бюджетних місць у звичайних університетах і до 40% — у переміщених або прикордонних вишах. Але через складнощі з фінансовим доступом та логістикою вона потребує модернізації”, — зазначає юристка ЦГП “Альменда” Валерія Куберська.
Абітурієнти з ТОТ замість складання Національного мультипредметного тесту (НМТ) проходять річне оцінювання та співбесіди з чотирьох предметів:
На основі отриманих оцінок формується конкурсний бал.
Для творчих спеціальностей додатково проводять дистанційні творчі конкурси. Відеозаписи, які отримує приймальна комісія, не оприлюднюються.
Щоб вступити до університету, абітурієнт з окупованої території може подати заяву онлайн або в паперовій формі. Онлайн-заява заповнюється через електронний кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Паперову заяву зазвичай подають особисто до приймальної комісії. Але якщо вступник перебуває на тимчасово окупованій території, він може зробити це дистанційно.
У такому випадку потрібно:
Засвідчувати заяву електронним підписом необов’язково.
Випускники бакалаврату з ТОТ можуть вступити до магістратури без іспитів, якщо обирають ту ж спеціальність у своєму університеті — у такому випадку вони можуть отримати рекомендацію на бюджет. Якщо цієї спеціальності в університеті немає, документи можна подати до переміщених вишів або закладів освіти з прифронтових областей — зокрема Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської чи Чернігівської.
Через труднощі з виїздом із ТОТ вступникам дозволили подати документи та підписати договір пізніше: на бюджет — до шести місяців після початку навчання, на контракт — до трьох. Але важливо заздалегідь дізнатися, чи є в університеті дистанційна форма навчання.
Для вступників на магістратуру також діє Квота-2: 10% бюджетних місць у звичайних вишах та 40% — у прифронтових. Для творчих спеціальностей квоту рахують окремо.
У період вступу (з 24 червня по 15 серпня) нові конкурсні пропозиції не створюють, але небюджетні місця можуть відкривати для вступників із ТОТ через освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”.
Зараз випробування для вступників з окупованих територій кожен університет проводить окремо. Це створює нерівні умови, зазначає юристка Валерія Куберська, адже іспити в різних вишах можуть суттєво відрізнятися за рівнем складності.
“Тобто має бути якийсь єдиний центр, у якому такі вступники можуть скласти випробування. Де якісь уніфіковані зрозумілі завдання, щоб все було більш прозоро і забезпечувалася якась рівність”, — каже юристка.
Для укладення договору з університетом абітурієнту необхідно мати електронний цифровий підпис. Проте в окупації отримати його складно: сервіси, через які оформлюється підпис, зокрема застосунок “Дія” та інтернет-банкінг, там зазвичай недоступні або заблоковані.
“На мою думку, важливо прибрати норму, яка передбачає укладення договору шляхом накладення електронного цифрового підпису”, — пояснює фахівчиня.
Міністерство освіти і науки дозволяє вступникам з ТОТ підписувати договір із затримкою — протягом кількох місяців після початку навчання. Проте ця можливість не гарантує повного захисту: якщо договір так і не буде укладений у визначений термін, вступника можуть відрахувати.
“Листами Міністерства освіти відтерміновується укладення цих договорів, але це не розв’язує проблему глобально. Теоретично такі особи можуть бути відраховані за те, що вони не наклали цей електронний цифровий підпис”, — каже юристка.
Раніше ми розповідали, які пільги можуть отримати сім’ї загиблих захисників і захисниць України.