Європейський суд з прав людини оформив заяву жительки Маріуполя, яка близько трьох років тому подала позов проти Росії. Дівчина сподівається отримати компенсацію від країни-агресорки за знищену домівку в нині окупованому місті. Скільки ще займе розгляд цієї справи — наразі не відомо.
Про це у коментарі журналістам Вільного розповіла жителька Маріуполя Анна. Ми не вказуємо її прізвища з міркувань безпеки.
За словами дівчини, заяву до Європейського суду з прав людини вона подала ще близько трьох років тому — невдовзі після виїзду з нині загарбаного Маріуполя.
“Я шукала взагалі всілякі ініціативи — волонтерські, гуманітарні, аби розуміти, яку допомогу можна взагалі отримати. І от я знайшла інструкцію, як можна подати позов до ЄСПЛ. Її підготували юристи, куди потрібно було внести купу особистої інформації й порахувати свої збитки та вимоги”, — каже Анна.
До окупації дівчина мала трикімнатну квартиру у центрі Маріуполя, однак під час відкритого вторгнення росіяни зруйнували її домівку. З таким позовом вона й пішла до Європейського суду.
“Пам’ятаю, що там були різні категорії — про зруйноване майно, насильство з боку російський військових, загиблих родичів… У мене пішла бабуся з життя під бойових дій, але я не подавала саме цю категорію. Тоді не було розуміння, як це оформити — правильно розрахувати життя людини в грошах.
Я подавала саме у категорії про знищене майно — квартиру та те, що було в ній. Потрібно було описати ситуацію, що я втратила своє майно через Росію, вказати усі особисті дані”, — ділиться маріупольчанка.
Коли постало питання суми компенсації, каже Анна, першочергово оцінила вартість квартири — вказала середню вартість житла у її районі до початку повномасштабного вторгнення. Водночас з майна вказувала лише техніку, яка, на її думку, була найдорожчою.
“Порахували усе це дуже приблизно й усе це потрібно було подавати в еквіваленті євро — на момент подачі позову (у 2022 році, — ред.)”, — зазначає дівчина.
Крім того, їй довелося звернутися до українських правоохоронців, аби отримати витяг про прийняття заяви. Більше, додає Анна, поліціянти з нею не зв’язувалися.
“Я подавала заявку до відділку на Одещині. Була першою, хто подавав саме за цим порушенням — поліція раніше не стикалася з цим, тож декілька разів міняли статтю. Але я таки отримала витяг, що вони прийняли заяву, і тільки тоді я мала право звертатися до [Європейського] суду.
Тобто, ти маєш їм показати, що ось, звертався, але рішення на рівні твоєї країни не було”, — розповідає Анна.
На момент подачі заяви Анна мала фотографії своєї згорілої домівки — до того, як росіяни повністю знесли будинок. Жінка видрукувала ці фото та інші докази, а згодом надіслала поштою до Страсбурга, де й розташовується ЄСПЛ.
У лютому 2025-го маріупольчанка отримала листа про те, що її заява проти Росії вже оформлена — через майже три роки після подачі. Наразі невідомо, скільки суд розглядатиме її справу, однак дівчина сподівається таки отримати компенсацію.
“У мене є доступ в особистий кабінет і якщо я правильно розумію, то можу дивитися, чи просувається хоч якось розгляд цієї справи. Звісно, що основна мета — отримати компенсацію за моє зруйноване житло. Якщо раптом це вдасться, то звісно я буду рада. Зараз немає де жити і купувати нову домівку теж не має фінансів”, — додала маріупольчанка Анна.
Зазначимо, Європейський суд з прав людини приймає позивні заяви від мешканців України які втратили своє майно через вторгнення окупантів з червня 2022 року. В окремому матеріалі ми розповідали, як подати заяву на компенсацію.
Водночас у квітні 2024-го в “Дії” запустили перший етап подання заяв до Міжнародного реєстру збитків. Постраждалі від російської агресії українці можуть повідомити про пошкоджене майно через мобільний застосунок.
Також можна подати звернення до Міжнародного реєстру збитків для отримання компенсації за страждання, пов’язані із втратою близької людини.
Детальніше про те, як працює Реєстр збитків, читайте в нашому окремому матеріалі.