Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо слов’янця Микиту Радченка. У 2023-му у чоловіка народилась донечка, а згодом його призвали на військову службу. У складі штурмового відділення Микита боронив рідну Донеччину, де і загинув.
Микита Радченко народився у Слов’янську. Закінчив школу №11, потім опанував професію електромонтажника силових мереж та електроустаткування у Слов’янському енергобудівному технікумі. Працював на місцевому підприємстві. Але згодом змінив не одну професію, оскільки мав золоті руки та міг впоратися із будь-якою роботою, пише начальник Слов’янської ВА Вадим Лях.
“Микита взагалі був всебічно розвиненою людиною. Красиво малював, захоплювався музикою, грав на гітарі. Був наполегливий, цілеспрямований, а головне — завжди і все робив по-справедливості та вимагав цього від інших”, — розповіла дружина загиблого Анастасія.
2023-го у пари народилася донечка і родина переїхала до Одеси. Згодом чоловіка призвали на військову службу.
Микита Радченко став стрільцем-санітаром штурмового відділення, боронив рідну Донеччину. 1 листопада 2024-го його група потрапила під артилерійський обстріл поблизу Шахтарського. Солдат Радченко зазнав смертельних уламкових поранень.
Воїна поховали на цвинтарі мікрорайону Словкурорт 14 листопада 2024 року. З війни Микиту не дочекалися матір, дружина та двоє дітей.
Світла пам’ять.