Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Підвозять людей до поїздів, допомагають виїхати з прифронтових міст і дають можливість дістатися до лікарень, аптек чи банків — соціальні автобусні рейси на Донеччині зараз виконують важливу логістичну функцію. Волонтери запевняють, що такі перевезення безкоштовні. Водночас у коментарях під нашими матеріалами читачі пишуть, що за деякі поїздки все ж доводиться платити.
Тож журналісти Вільного Радіо розпитали керівника Гуманітарної місії “Проліска” Євгена Капліна про те, як насправді працюють соціальні автобуси на Донеччині.
Соціальні автобусні рейси на Донеччині організовують за підтримки гуманітарних організацій, щоб допомогти цивільним пересуватися там, де звичайне транспортне сполучення обмежене або взагалі відсутнє. Такі перевезення мають закривати базові потреби людей — підвезення до залізниці, доступ до лікарень, банків чи інших необхідних установ. Саме тому вони безкоштовні для пасажирів.
Втім, після наших попередніх публікацій про залізничне сполучення на сході України читачі почали залишати коментарі про те, що на практиці деякі поїздки можуть бути платними. Зокрема, люди зазначають, що іноді платять за проїзд, коли їдуть з Харківщини в бік Донецької області — наприклад від Лозової до Краматорська чи Слов’янська.
Зокрема, одна із користувачок пише, що за поїздку до Близнюків заплатила 200 гривень. Близнюки — це селище на Харківщині, розташоване неподалік від кордонів з Донецькою областю.
Інша дописувачка стверджує, що до Лозової пасажирів возять безкоштовно, а у зворотному напрямку доводиться платити.
Це підтверджують і інші користувачі, кажучи, що платили перевізнику від 200 до 400 гривень.
Щоб розібратися, як насправді працює система соціальних перевезень, журналісти звернулися за поясненням до керівника Гуманітарної місії “Проліска” Євгена Капліна. За його словами, нині існує кілька форматів соціального транспорту, і люди не завжди розуміють, за яким принципом вони працюють.
Один із напрямків роботи — підвезення людей із міст Донеччини до залізничного сполучення. Йдеться передусім про автобуси зі Слов’янська та Краматорська до залізничної станції у Лозовій.
За словами Євгена Капліна, ці рейси фінансуються коштом гуманітарних програм від міжнародних донорів. Саме тому вони безкоштовні для цивільних пасажирів.
“Ми фінансуємо перевізника, який безкоштовно підвозить людей до залізниці під конкретні поїзди. Люди попередньо реєструються через місцеву гарячу лінію і отримують інформацію, де саме сісти в автобус”, — пояснює керівник “Проліски”.
Автобуси працюють відповідно до графіка поїздів, який надає Укрзалізниця. Тобто рейси організовують так, щоб люди могли вчасно сісти на потяг і виїхати з області.
Втім, безкоштовним є лише один напрямок — коли люди виїжджають із Донеччини.
У зворотному напрямку — від Лозової в бік Донеччини — такі перевезення гуманітарна місія та її донори не фінансують. Саме тому пасажири можуть користуватися послугами інших перевізників, які працюють на цьому маршруті за оплату.
Ще один формат — це соціальні автобуси, які курсують у громадах. Їх запускають у тих населених пунктах, де фактично немає регулярного транспортного сполучення.
“Ми заходимо в ті населені пункти, де немає необхідної соціальної інфраструктури та, що важливо, взагалі немає регулярного перевізника. Там соціальний автобус повністю безкоштовний”, — каже Євген Каплін.
Зазвичай люди заздалегідь записуються на поїздку через старосту населеного пункту або місцеву військову адміністрацію. Після цього формують список пасажирів, і перевізник здійснює рейс за цим списком.
Такі маршрути ведуть до районних центрів або міст, де люди можуть скористатися необхідними послугами — відвідати лікарню, банк, аптеку чи державні установи.
Водночас у тих населених пунктах, де вже працюють ліцензовані перевізники, гуманітарні організації не запускають власні безкоштовні маршрути.
Саме тому мешканці іноді можуть плутати різні автобуси — соціальні та звичайні комерційні рейси.
Третій напрямок — це безпосередньо евакуаційні перевезення з прифронтових громад.
Люди, які хочуть виїхати з небезпечної території, можуть подати заявку через спеціальну гарячу лінію. Після цього їх перевозять до транзитного центру евакуації.
Такий центр працює, зокрема, у Лозовій. Там евакуйовані проходять реєстрацію та отримують подальшу допомогу.
“Людей привозять до транзитного центру, де їх реєструють представники різних гуманітарних організацій. Якщо їм потрібне житло, їм допомагають із розселенням у тих регіонах України, де є вільні місця”, — пояснює керівник гуманітарної місії.
Після цього людей можуть безкоштовно доставити до залізниці. Квитки на поїзди забезпечують соціальні служби Донецької обласної військової адміністрації.
Для евакуйованих пасажирів у поїздах зазвичай виділяють окремі вагони, які формують за запитом після реєстрації у транзитному центрі.
За словами Євгена Капліна, плутанина виникає через те, що на тих самих напрямках можуть працювати різні перевізники.
Наприклад, коли жителі Донеччини повертаються в область або їдуть у населені пункти, де вже є регулярне транспортне сполучення, вони користуються комерційними автобусами. Саме за такі поїздки пасажири й платять.
Водночас соціальні рейси, які фінансують гуманітарні організації, залишаються безкоштовними — але лише у тих випадках, коли вони працюють у межах евакуації або там, де взагалі немає іншого транспорту.
Саме тому, підсумовує Каплін, пасажирам варто уточнювати, чи є конкретний рейс соціальним і чи фінансується він гуманітарними програмами. Адже від цього залежить, чи буде поїздка безкоштовною.
Якщо ж пасажири помітять порушення — наприклад, коли водій соціального автобуса, який курсує в межах громади або підвозить людей до потяга з Донеччини, вимагає оплату — у місії просять повідомляти про такі випадки. Звертатися можна на гарячу лінію організації: 0800 -888-888 або на електронну пошту [email protected].