Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо бахмутянина Олександра Брилкіна. Він хотів стати військовим ще з дитинства, тож 2016-го підписав конракт із ЗСУ. Захисник загинув у перші дні повномасштабної війни, боронячи рідний регіон.
Про Олександра Брилкіна розповіли на фейсбук-сторінці проєкту “Ті, хто тримає небо. Віртуальний музей Бахмута”.
Вільне радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних і знайомих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами.
Олександр Брилкін народився у Бахмуті. Закінчив школу №8 та вивчився на кухаря-кондитера в училищі №53. Однак з дитинства чоловік хотів стати військовим, адже таку професію мали його рідні. Тож, попри негаразди зі здоров’ям, наполіг на проходженні строкової служби.
“Сашко з 2014 року збирався йти до армії, як би ми не відмовляли, поставив нас перед фактом — сповістив, що йде та наступного дня був вже на навчання. У нього було дуже велике бажання вигнати окупантів з рідної землі, при чому докласти власних зусиль, а не чекати, що хтось це зробить за нього”, — розповіла його дружина Валерія.
Після строкової служби Олександр деякий час працював охоронцем у Бахмуті. А 2016-го уклав свій перший контракт із ЗСУ, став стрільцем-зенітником ракетного взводу у 54-й окремій механізованій бригаді. Пізніше чоловік долучився до 53-ї ОМБр, де був командиром взводу.
У складі цього підрозділу Олександр Брилкін зустрів великий наступ росіян на Волноваському напрямку. 6 березня 2022-го захисник загинув через артобстріл поблизу Малинівки, каже його дружина.
“Мав багато друзів серед товаришів по службі, деякі досі підтримують з нами зв’язок. Тіло Сашка тоді не змогли евакуювати, тому ми його досі не поховали. Але є свідок, котрий бачив, як його смертельно поранили”, — продовжила Валерія.
Олександру Брилкіну назавжди залишиться 33. З війни захисника не дочекалися мати, дружина та донька.
Світла пам’ять.