Підтримайте Вільне Радіо
Затверджені освітні програми й позашкільні активності, але недостатньо інформації щодо процесу навчання на офіційних ресурсах. У школах Донецької області попри війну намагаються забезпечити дітям безперервне навчання. Але для багатьох громад це залишається викликом.
Такими виявились результати дослідження “Стан дотримання права на освіту у Краматорській, Покровській та Добропільській територіальних громадах Донецької області”, проведеного Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
У досліджені нагадують, що Краматорська, Покровська та Добропільська громади належать до громад з рівнем ризику “дуже високий”, що вимагає серйозних заходів безпеки.
Навчальний рік 2024-2025 року стартував для 77 тисяч учнів у 256 школах та 5,5 тисяч вихованців у 156 закладах дошкільної освіти Донецької області.
У 17 закладах професійної (професійно-технічної) освіти цього навчального року здобували освіту 3,5 тисячі учнів, у 45 закладах вищої та фахової передвищої освіти — 15 тисяч студентів.
855 закладів освіти в області були пошкоджені внаслідок бойових дій, це 74% від довоєнної кількості. Повністю зруйновані 192 заклади.
Наразі на всю область готові лише 70 укриттів у школах, які можуть вмістити до 15 тисяч учнів. Проте цей критерій правозахисники визначають зараз як неактуальний, адже очне навчання на цій території неможливе. Через постійну загрозу обстрілів основною формою навчання залишається дистанційна. Це перетворилося з тимчасового рішення на ключовий інструмент для виживання освітньої системи.
Так само неактуальним у досліджені визначають питання розташування освітніх закладів. Наразі важливо забезпечити стабільний доступ до інтернету, електроенергії та зв’язку — адже евакуації, перебої і збої стали буденністю.
Усі три громади затвердили освітні програми з бюджетами і вже звітують про їхнє виконання. Також місцева влада активно співпрацює з міжнародними організаціями для підтримки освіти.
З плюсів дослідники називають позашкільні активності, які організовують для підтримки й соціалізації дітей у кризовий час.
Сайти шкіл часто не мають повної інформації або вона подана складно — батькам важко знайти потрібне. Автори звіту наголошують, що це не відповідає стандартам прозорості. Крім того, частина освітніх програм містить лише загальні фрази без чіткого плану дій.
Моніторинг тривав з 1 жовтня по 15 грудня 2024 року. Дослідники аналізували офіційні документи, інформаційні ресурси, звіти громадських організацій. Також проводили опитування та спостереження.
Наразі громади готуються до нового 2025–2026 навчального року знову в умовах активних бойових дій.
Раніше ми писали, що у Миколаївській громаді на освіту цьогоріч планують витратити 16,5 мільйона гривень. Але за перше півріччя вдалося освоїти лише 750 тисяч.