Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Андрія Пушкалова з Сумщини, який після того, як на його рідну землю прийшли російські війська, вирішив захищати свою країну. Чоловік загинув у Новомихайлівці Донецької області від артилерійського обстрілу.
Про Андрія Пушкалова Вільному радіо розповіла його сестра Валентина.
Вільне радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про дорогу вам людину. Це безкоштовно.
Андрій Пушкалов народився 28 травня 1994 року в селі Миропільське Сумської області. Згодом його родина переїхала до Угроїд на Сумщині, де він у 2011 році завершив навчання в Угроїдській ЗОШ І-ІІ ступенів. Юність Андрія пройшла в Сумах, де він здобув будівельну освіту.
З дитячих років хлопець захоплювався футболом. У 2008 році він приєднався до створення сільської футбольної команди “Юність” і залишався одним із її найактивніших гравців. Андрій брав участь у змаганнях та здобував нагороди для команди.
“Андрій був веселим, хоробрим, із загостреним почуттям справедливості, завжди йшов на допомогу”, — розповідає його сестра Валентина.
У 2012 році Андрій отримав повістку на військову строкову службу.
“Андрій не уникав відповідальності і з гордістю пішов виконувати військовий обовʼязок. Для батьків він був гордістю, для однолітків — прикладом для наслідування”, — розповідає Валентина.
У перші дні повномасштабного вторгнення Андрій став свідком, як російські війська проходили через селище Угроїди на рідній Сумщині, просуваючись далі вглиб України.
“Андрій не міг залишатися осторонь. Він сказав: “Хто, як не ми?”. І вже на початку квітня 2022 року одним із перших добровільно став на захист України”, — зазначає сестра.
Андрій Пушкалов був сержантом та командиром гармати артилерійського дивізіону. Захищав Батьківщину в складі 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго Сухопутних військ ЗСУ.
Військовий загинув 7 вересня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу поблизу села Новомихайлівка Донецької області.
Чоловіка за час служби нагородили нагрудним знаком бригади “За мужність та відвагу”, нагородою Міністра оборони “За зразкову службу”, відзнакою “Хрест ракетних військ і артилерії” та медаллю “Учасник бойових дій”.
“Він пройшов короткий шлях у своєму житті, але показав, як людина може змінюватись за короткий час. З простого хлопця став командиром, який вів за собою, показував приклад мужності, сили волі та професіоналізму. Йому довіряли свої життя”, — переповідає слова командира Валентина.
Вдома на Андрія чекали батьки, брат та сестри.
Рідні створили петицію, аби Андрію Пушкалову надали звання Героя України. Підтримати родину своїм підписом можна за посиланням.