Щороку 19 лютого українці відзначають День Державного Герба України. Цього дня 1992 року Верховна Рада затвердила золотий тризуб на синьому щиті одним із офіційних символів держави. Комуністична партія, яка на той час становила більшість у Раді, була категорично проти такого рішення, тож представникам влади довелося йти на політичний компроміс.
Про перипетії, що супроводжували створення та узаконення одного з державних символів України, Вільному радіо розповів один із його творців, геральдист Олексій Кохан.
Конкурс на створення проєкту Державного герба України оголосили 24 червня 1991 року (тобто ще за часів, коли Україна була у складі Радянського Союзу). Олексій Кохан пригадує, що на розгляд конкурсної комісії тоді надіслали близько трьохсот ескізів.
“Буквально 98% цих проєктів містили зображення тризуба. Тризуб і якісь елементи: орли, леви, мечі, лелека, який несе немовля, Тарас Шевченко на коні, трактори якісь. Три чи чотири було таких проєкти, що тризуба не було. Там була червона зірка, серп і молот, терикони (хтось із Донецька надіслав). Я подав зображення малого герба, великого герба, понамальовував різні розпізнавальні знаки для військових літаків, прапори (зокрема, військово-морський прапор, прапор Нацгвардії), отакі речі. Тоді була повна “цілина” у національній символіці”, — каже Олексій Кохан.
Попри те, що тризуб фігурував у більшості представлених ескізів, ніхто точно не знає, що означає цей символ, додає співрозмовник.
“Одні кажуть, що в ньому зашифроване грецьке слово “басилевс”, тобто володар. Хтось навіть бачить там слово “воля”. Воно справді виходить, якщо тризуб розділити на фрагменти. Але достеменно ніхто не знає, що означає тризуб. Річ у тім, що колись князі та різні вельможі мали свої родові знаки — тамги. Оцей знак, який зараз використовується як державний символ, — це знак Володимира Великого. У Ярослава Мудрого відрізняється тризуб. У князя Святослава був двозуб. Тобто різні були ці знаки”, — зазначає Олексій Кохан.
Геральдист пригадує: саме тоді, коли мали оголосити результати конкурсу зі створення проєкту державного герба, у СРСР стався серпневий путч, тож підбиття підсумків перенесли на осінь.
Для довідки:Серпневий путч — спроба державного перевороту в СРСР у серпні 1991 року, коли самопроголошений Державний комітет із надзвичайного стану (ДКНС) намагався усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова. Путч став переломним моментом в процесі розпаду СРСР.
“І за ініціативою “Народної ради” (фракції парламенту, яка оголошувала цей конкурс, — ред.) у Верховній Раді зібрали наукову нараду. Там були історики, геральдисти, художники й різні фахівці. У тому числі фіналісти конкурсу. Оголосили, що перше місце посіли львів’яни Андрій Гречило й Іван Турецький”, — згадує Кохан.
Наукову нараду проводив академік Ігор Юхновський, який у ті часи очолював комісію з питань освіти та науки та був головою парламентської фракції “Народна рада”.
“Юхновський сказав так: “Великий герб зараз не на часі, про це не будемо дискутувати. А малий герб — це має бути золотий тризуб Володимира Великого на синьому щиті. Все, давайте, робіть!” Гречила, Турецького (як лавреатів конкурсу) і мене третього залишили після цієї наради. До нас підійшов голова секретаріату комісії з питань культури і духовності Кириченко і каже: “Так, хлопці, будемо робити герб!” Нас завели у кабінет Леся Танюка, який очолював профільну комісію, і ми буквально за три доби зробили цей проєкт”, — говорить співрозмовник.
Олексій Кохан пригадує, що серед варіантів на малий герб України розглядали герб Української Народної Республіки, який розробив академік, художник і архітектор Василь Кричевський.
“Герб графічно виконаний геніально. Тризуб з розробки Василя Кричевського ми і взяли за основу. Але той герб не відповідає сучасним правилам геральдики. По-перше, основний елемент будь-якого герба — це щит. У гербі УНР був якийсь овал і невідомо, то щит такий чи ні. Також оливковий вінок нехарактерний [для нашої місцевості]”, — зазначає Олексій Кохан.
Тож за три дні Андрій Гречило, Іван Турецький та Олексій Кохан допрацювали тризуб з герба УНР та розмістили його на синьому щиті. А в лютому 1992 року Верховна Рада України винесла затвердження малого герба на обговорення.
“Там була страшна війна. Комуністи були категорично проти. Перше голосування завалили. При владі, по суті, була “Група 239” (за кількістю представників, — ред.) — це комуністи, і вони могли ухвалювати будь-який закон чи постанову. А опозиція — “Народна Рада” — їх було 100 з чимось людей, третина Верховної Ради. Зайшли у безвихідь. Потім Леонід Кравчук сформулював таку пропозицію, що тризуб на синьому щиті — це буде малий герб як основа великого герба. І комуністи сподівалися, що потім ухвалимо великий герб, де будуть Ленін, Сталін, серпи, молоти й червоні стрічки. І вони проголосували”, — сміється Олексій Кохан.
За словами геральдиста, після цього на центральному рівні почали активно говорити про розроблення ще й великого державного герба України.
“Але це був просто політичний компроміс. Теоретично великий герб може бути у нас. Багато країн його мають. Але, як правило, ці країни мали і раніше цей герб, вони просто його відновили. Якщо це колишні монархії, то там корони зображені. Тому, коли зараз намагаються пропхати великий герб з короною, воно не проходить і не повинно проходити. Тому що, відповідно до ст.5 Конституції, Україна є республікою, і вся влада належить народу. А якщо над щитом гербовим намальована корона, це вказує на те, що монарх є “хазяїном” цієї країни”, — зауважує Олексій Кохан.
Про створення великого державного герба України говорили також у 1996-му, 2001-му та 2007-му роках. 2020-го, до 30-річчя Незалежності, відбувся останній наразі конкурс на проєкт великого державного герба. Перемогу на ньому здобув Олексій Кохан.
“У цьому конкурсі було два тури. З усієї маси робіт відібрали одинадцять. До всіх проєктів були зауваження. Більшість із них були з коронами, тобто вони вже не підпадають під регламент. У фінал вийшли дві роботи. Моя робота отримала першу премію, другу не призначили нікому, третю премію отримала група, в складі якої були львівські художники. І на цьому воно застопорилось. Зараз це питання закрите. Я вважаю, що великий герб непотрібний, хоча я і переміг конкурс”, — говорить геральдист.
Нагадаємо, торік журналісти Вільного радіо поспілкуватися з ще одним співавтором проєкту чинного малого державного герба України Андрієм Гречилом.