Підтримати
Що таке діпфейк

Щотижня по буднях ми викладаємо  у соцмережах Вільного радіо по одній сумнівній новині та пропонуємо вам визначити, чи вона правдива. А потім разом з експертом з перевірки фактів розповідаємо, які з запропонованих новин виявились фейковими та що на це вказує.

 

Аналізуємо добірку новин з 13 по 17 березня разом з редактором фактчекінгової спільноти “По той бік новин” Сергієм Одаренком.

“Через  неправильну транслітерацію закордонні паспорти визнають недійсними”

Перша новина цього тижня була про те, що Державна міграційна служба може анулювати паспорт, і його доведеться оформлювати наново. Йшлося про випадки, коли людина має два документи, де ім’я написане латиницею (ID-картку і закордонний паспорт), і якщо дані в них вписані різною транслітерацією, один з документів анулюють. Наприклад, якщо в одному паспорті написано Larysa, а в іншому — Larisa, в одному  Oleg, а в іншому — Oleh.

Дві третини читачів, які взяли участь в опитуванні в наших соцмережах, повірили у цю новину. Так само як і більшість опитаних нами пересічних людей.

Я живу в Україні, тому це дуже схоже на правду. В нашій країні може бути все що завгодно. Наші можновладці люблять придумати для нас проблеми, про які ти навіть не підозрюєш, що вони можуть бути. Якщо це безкоштовно, то треба йти й робити, мабуть. А якщо це платно — це взагалі свавілля. І це, мабуть, хтось вирішив скосити бабла на українцях”.

“Цілком вірю, тому що я проходила безліч бюрократичних процедур, пов’язаних з відновленням документів.  Тому така ситуація мене взагалі не здивувала б”.

“Я думаю, що новина правдива. Бо це звучить цілком логічно. У всіх документах має бути однаково написане прізвище людини та її ім’я”.

Новина виявилась правдивою, її підтвердили на сайтах філій ДМС, а також співробітники міграційної службі у коментарі “Суспільному”. Сергій Одаренко каже: аби перевірити правдивість цієї новини, не обов’язково бути досвідченим фактчекером.

“До нас теж зверталися читачі й просили перевірити цю інформацію. Вони посилались на публікацію туристичної агенції, де були посилання на офіційні джерела. Можна було просто перейти за посиланням на сайт Державної міграційної служби, і там все детально роз’яснено. Тобто треба проявити лише пильність, уважність і перевірити”, — каже Сергій Одаренко.

Заборонений суп та буряк “Бандера”: розбираємо сумнівні новини у “Вірю/Не вірю” 1
скріншот

Втім згодом у ДМС скасували це рішення й повідомили, що всі паспорти будуть вважатися дійсними, а написання імені-прізвища будуть змінювати лише тоді, коли людина звертатиметься за отриманням чи обміном документів. Це заплутало багатьох українців, зазначає експерт, і додає: на жаль, інколи проблеми з комунікацією в державних органах вводять людей в оману.

Редиска “Азовсталь” і буряк “Бандера”

Друга новина була про те, що на полицях українських крамниць з’явились упаковки овочевого насіння з “патріотичними” назвами:  редиска “Азовсталь” та “Два-три тижні”, шпинат “Слава ЗСУ”, буряк “Бандера”, диня “Чорнобаївка”, кабачок “Привид Києва” тощо. Ми пропонували читачам вгадати, чи дійсно піарники могли під час повномасштабного вторгнення випустити лінійку насіння з такими назвами.

Заборонений суп та буряк “Бандера”: розбираємо сумнівні новини у “Вірю/Не вірю” 2
скріншот

Думки опитаних нами українців розділилися:

“Я вважаю, що новина про насіння з назвою “Азовсталь” може бути цілком правдивою. Бо зараз дуже популярно використовувати патріотичне пакування. Та в принципі я не уявляю, щоб ця новина могла б якось сильно повпливати на людей, і для чого б її можна було б використовувати, якби це був би фейк”.

“Я думаю, що це неправда, це все фейки. Як були овочі, так і повинні називатись. На війні не до того, не до овочів”.

“Маячня, звичайно. Але, виходячи з наших реалій, що у нас дітей називають Байрактарами і Джавелінами, то я думаю, що і сорт редиски може бути названий “Азовсталлю”. Думаю, так, в Україні це може бути”.

В соцмережах у те, що в Україні почали продавати “патріотичне” насіння, повірили 10% читачів, які взяли участь у голосуванні.

Серія  “Насіння перемоги” дійсно з’явилась на полицях українських крамниць, а також в інтернет-магазинах. Зокрема, в соцмережах користувачі пишуть, що таке насіння бачили у столичному “Епіцентрі”. Тож ця новина — правда.

Вже зараз за запитом у гуглі про таке насіння можна натрапити також на вибачення його виробника перед тими, кого обурили назви.

За словами Сергія Одаренка, зараз багато виробників використовують у назвах своїх товарів символи цієї війни.

“Це окрім насіння й пиво “Герої не вмирають”, напій комбуча “Героїчна Буча” (вона випускалась і до повномасштабного вторгнення, але слово “героїчна” додали вже зараз, і це змінює сприйняття). Навіть випустили запальнички, на які нанесли лазерне гравіювання з зображенням  загиблого воїна Мацієвського. А що стосується насіння — це наймасовіший, певно, випадок — у назвах використовують усі види озброєння, усі символи, які тільки можна. Наче тільки шафки з півником немає (кухонна шафка з керамічним півником, яка вціліла у зруйнованому від обстрілу будинку в Бородянці та стала одним із символів незламності — ред.), і то не факт”, — ділиться спостереженнями Сергій Одаренко.

“Іспанка відсудила компенсацію за хатню роботу”

У третій новині йшлося про те, що в Іспанії жінка відсудила у чоловіка після розлучення 204 тисячі євро за 25 років неоплачуваної домашньої роботи.

Заборонений суп та буряк “Бандера”: розбираємо сумнівні новини у “Вірю/Не вірю” 3
скріншот

Понад 70% читачів, що взяли участь в опитуванні в соцмережах, у правдивість новини повірили. Опитані нами зустрічні люди теж здебільшого вірили, що це правда. Втім наголошували, що повірили тільки через те, що це сталось в Іспанії. Аналогічний вирок українського суду сприйняли б як фейк.

“Якби це було б в Україні — не повірила б. В Іспанії, наскільки я знаю, дуже хитре законодавство щодо жіночої ролі в сім’ї.  Може бути навіть трішки жорстоким для чоловіків. Тож я цілком вірю”.

“В Іспанії, я думаю, може бути правдою. Там діє принцип верховенства права. Якби це було в Україні, було б смішно. Але в Іспанії, я думаю, це правда. Бо в Іспанії закони працюють, а в Україні ні”.

“Я думаю, що новина про те, що жінка змогла відсудити в чоловіка гроші за домашню роботу, є правдивою, бо я вже читала в новинах про аналогічні випадки. Зустрічаються повідомлення про те, що в інших країнах люди інколи відсуджують гроші в не зовсім зрозумілих для нас ситуаціях”.

Новина про відшкодування грошей за хатню роботу виявилась правдою. Однак низка українських медіа опублікувала її з посиланням на таблоїд Irish Mirror. Такі видання зазвичай викликають не надто багато довіри, публікуючи скандали, сенсації та різні популістські новини з клікбейтними заголовками.

“Що я порадив би журналістам, які про це писали, — якщо навіть не вдалося знайти постанову іспанського суду, то варто було б знайти якесь більш авторитетне джерело. Наприклад, про це ж повідомляли у Euronews. Там окрім тексту був відеосюжет, де героїня розповідає історію, показує постанову суду. Там кадр можна зупинити, прочитати. Там є QR-код, ми спочатку пробували знайти документ через нього, але якість не дозволила цього зробити. Але можна смартфоном сфотографувати й перетворити спеціальними програмами зображення на текст. І за ключовими словами можна проводити пошук. На жаль, журналісти  полінувалися це зробити”, — розповідає Сергій Одаренко.

“ВСУ активно вербує жінок-біологинь та хіміків”

Наступна новина була про те, що “ЗСУ активно вербує жінок з біологічною та хімічною освітою”. Йшлося про те, що зараз у ЗСУ мобілізують жінок  відповідних спеціальностей.

Заборонений суп та буряк “Бандера”: розбираємо сумнівні новини у “Вірю/Не вірю” 4
скріншот

В опитаних нами українців ця новина викликала багато сумнівів. Часто люди припускали, що мобілізовувати зараз можуть лише медикинь. Втім дехто взагалі не вірив у правдивість новини.

“Тут попахує трошки російською пропагандою. Я не думаю, що у нас прям вербують жінок з медичною або біологічною, або хімічною, або ще якоюсь освітою. Я такого не бачила, не зустрічала, я думаю, що це неправда”.

“Мабуть, будуть ще мобілізувати. Я не знаю, я ще таке не чула. Ну може бути. Військовозобов’язані всі медики”.

“З медичними професіями дуже вірогідно, що мобілізують. На фронті повинні бути спеціалісти медичного профілю, які будуть допомагати, рани перев’язувати і так далі, надавати допомогу. Біологічна, хімічна — я щось не знаю. Навіщо нам хімічні, біологічні, ми що, атомну бомбу будемо робити, чи що?”

В опитуванні у соцмережах у цю новину повірила лише одна людина з тих, хто проголосував.

Новина про начебто вербовку жінок з біологічною та хімічною освітою виявилась фейком. Сергій Одаренко розповідає, що Росія часто маніпулює на поняттях “біологічне” та “хімічне”.

“Згадка хімічних і біологічних спеціальностей — це така тема, на якій Росія маніпулює, поширює фейки, починаючи від біолабораторій і різних “бойових гусей”, які “заражають за етнічною ознакою”.  Не дивно, чому в Росії запустили цей фейк”, — каже фактчекер.

Втім ця новина могла легко ввести читачів в оману через проблеми з комунікацією у Міноборони.

“Що стосується біологічної та хімічної освіти, то це фейк, бо про це ніде навіть в офіційних джерелах українських не було згадки.

Що стосується самого обліку жінок, то тут знову ж таки, проблема комунікації Міністерства оборони. Я коли намагався з’ясувати, чи це правда, чи ні, стикнувся з тим, що там дуже все заплутано. Вони то дозволяють жінкам виїжджати за кордон, то забороняють, то ставлять на військовий облік, то скасовують.

Остання постанова була у грудні, і там дійсно уряд передбачив облік жінок-медиків. Там чітко вказано, що вони будуть військовозобов’язаними і мають стати на військовий облік.

Але пізніше в телемарафоні “Єдині новини” замміністра Ганна Маляр  заявила, що до 2026 року жінок не будуть ставити на військовий облік, навіть, якщо вони мають медичну спеціальність”, — пояснює Сергій Одаренко.

“В Росії заборонили суп від українського кухаря”

Ще одна новина була про те, що Роскомнадзор заблокував сторінку з рецептом супу на сайті українського кухаря Євгена Клопотенка та вимагає, аби той видалив рецепт.

Заборонений суп та буряк “Бандера”: розбираємо сумнівні новини у “Вірю/Не вірю” 5
скріншот

На перший погляд, новина здається абсурдною, та опитані нами українці в основному вірили в її правдивість.

“Думаю, це схоже на правду. Тому що Росія — авторитарна держава, чи тоталітарна вже, я не знаю. Там потрібно заборонити все, що стосується їхнього ворога — України. Ну, вони скоро заборонять борщ. Буде не борщ, а щі. Дуже схоже на правду. Ну тоталітарна держава. Там щось заборонити і десь раз на день придумати, що б ще заборонити — це схоже на тоталітарну державу. Так, думаю, що правда”.

“Я не знаю, чи це правда, чи це вигадка, але, знаючи любов Росії до запозичення усього, що їм подобається, і здається, що лежить нічийне, то цілком можливо, що їм просто не сподобався, наприклад, борщ або якийсь супчик, який вони вважають “ісконно руським”. І просто вирішили заборонити його. Чому б ні?”

“Я думаю, що Роскомнадзор дійсно міг заборонити рецепт Євгена Клопотенка, бо цей кухар відомий своєю чіткою позицією та висловами, м’яко кажучи, не дуже приємними для росіян. Але не думаю, що Роскомнадзор може вимагати видалення цього рецепту. Новина може бути цілком правдивою”.

У соцмережах у правдивість цієї новини повірили понад 97% читачів, які взяли участь у нашому голосуванні.

Новина про заборону блокування сторінки з рецептом чечевичного супу виявилась правдою. Але, дійсно, підставою для блокування став не конкретний рецепт, а саме критика кухарем розв’язаної росіянами війни.

“Якщо вчитатися глибше, там, насправді не за суп обмежили доступ, а за критику російської війни. Саме це стало підставою заборони його сайту. Але чомусь журналісти вчепилися саме за суп. Вийшла така маніпуляція”, — пояснює Сергій Одаренко.

Про це написав у твітері й сам Євген Клопотенко. Відповідна інформація є також на сайті “Роскомсвобода”. Сергій Одаренко каже, що сам по собі допис Клопотенка не є достатнім джерелом. Але у ньому є скрін листа, який йому надійшов від Роскомнадзору. І там є всі потрібні реквізити, щоб знайти це рішення і  перевірити правдивість.

Аби рідше стикатися з фейковими новинами, експерт радить українцям обирати авторитетні й якісні джерела інформації. Наприклад, можна звернутися  до “білого списку” ЗМІ від Інституту масової інформації.

“У них напрацьований великий досвід, напрацьована методологія, за якою вони складають ці списки. Якщо людина не може самостійно визначити для себе авторитетні достовірні джерела, можна звернутися до цього списку. До нього, звичайно, теж можуть бути питання, але принаймні можна ознайомитися з методологією, за якою він складений, так легше буде обирати ЗМІ надалі”, — радить Сергій Одаренко.

Також перелік якісних медіа зараз формує “Детектор медіа”. Експерти наносять ЗМІ, яким варто довіряти, на мапу.

Читайте також:


Завантажити ще...