Підтримайте Вільне Радіо
Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — військовий з Покровська Сергій Булан. До того, як долучитись до війська, чоловік працював шахтарем.
Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Про Сергія Булана розповіли на сторінці “Щоденник пам’яті Покровської міської територіальної громади”.
Сергій Булан народився 18 серпня 1982 року в Покровську (тоді Красноармійську) на Донеччині. Зростав у селищі Леонтовичі (тоді Перше Травня). Закінчив 11 класів Піщанської школи, після чого здобув спеціальність шахтаря в Донецьку.
Працював у шахтоуправлінні “Покровське”.
“Сергій завжди був веселою та життєрадісною людиною. Він мене підтримував і був для мене справжнім старшим братом. Сильний, працьовитий, добрий і надзвичайно комунікабельний. Друзі згадують його лише з теплом та приємними словами”, — згадує сестра Інна.
У 2019 році Сергій приєднався до лав ЗСУ. Служив старшим стрільцем-оператором, серед побратимів мав позивний Балу.
Життя військового обірвалося 30 липня 2024 року. Тоді він дістав смертельного поранення, прикриваючи відхід своєї групи поблизу селища Піщане Куп’янського району на Харківщині.
Відтоді понад рік Сергія вважали безвісти зниклим. Згодом усе ж вдалося підтвердити його загибель.
Поховали Сергія Булана 12 вересня 2025 року в селищі Олександрівка Кіровоградської області, куди через війну була змушена евакуюватися його родина.
З фронту чоловіка не дочекалися дружина, донька, сестра, брат та батько.
Світла пам’ять полеглому захисникові.