Підтримати
Володимир Півін
Володимир Півін. Фото: Facebook/Ті, хто тримає небо. Віртуальний музей Бахмута

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього ранку згадаймо 28-річного Володимира Півіна, який жив у Бахмуті. На початку повномасштабної війни він добровільно став на захист свого міста. Військовий загинув влітку 2022-го, рятуючи побратимів. 

Про Володимира Півіна розповіли на фейсбук-сторінці проєкту “Ті, хто тримає небо. Віртуальний музей Бахмута”.

Вільне радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних і знайомих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами.

 

Володимир Півін народився у Соледарі. Там закінчив школу та училище, а потім переїхав до Бахмута. У цьому місті змінив чимало робіт, напередодні повномасштабної війни працював водієм.

У перші дні відкритого вторгнення росіян Володимир долучився до місцевої бригади територіальної оборони, хоча й не мав військового досвіду. Там теж був водієм. За словами побратимів, вивозив хлопців навіть звідти, куди інші боялися їхати.

“Неодноразово ризикував собою. Навіть під обстрілом відкопував сам хлопців і командира з-під завалу у бліндаж. Воював у Бахмуті. Сам він ніколи не хвалився вчинками, тож майже всю інформацію ми дізналися вже від його побратимів, які його дуже поважали. Він був темпераментний, але добрий. Його хобі — техніка та машини”, — розповіла сестра захисника Анастасія.

Вона продовжує: брат ніколи не відмовляв у допомозі. Навіть загинув через те, що ремонтував машину, аби вивезти хлопців з-під обстрілу.

“Володимир отримав осколкове поранення, йому наклали джгут. А він поліз ремонтувати авто і через це втратив багато крові”, — сказала Анастасія.

Володимир Півін загинув у Бахмуті 13 серпня 2022-го. Воїна поховали у Дніпрі на Алеї Слави. Посмертно чоловіка нагородили Орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Того ж місяця у Соледарі зник старший брат Володимира, який був цивільним. Не пережила втрати двох синів і їхня  матір, яка померла восени 2022-го через загострення проблем зі здоров’ям.

Світла пам’ять.


Завантажити ще...