Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. Олександр Остапенко з Мирнограда — один із них. Чоловік працював у будівельній сфері. На захист країни став у перші дні відкритого вторгнення окупантів. Загинув 43-річний Олександр на Харківщині.
Вільне радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних і знайомих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами.
Про загиблого захисника розповіли в Донецькій обласній військовій адміністрації.
Олександр Остапенко родом із Мирнограда Донецької області. Здобув вищу освіту в Донецькому державному університеті управління за спеціальністю “Інтелектуальна власність”.
Згодом він переїхав до Києва. У столиці працював у будівельній сфері.
Олександр вільно спілкувався англійською та багато читав, любив малювати. Також чоловік цікавився історією, скандинавською міфологією та культурою країн Східної Азії, зокрема вишукував рецепти і готував східні страви, любив влаштовувати чайні церемонії.
Олександр займався східними єдиноборствами. У 2015 році посів друге місце на міжнародних змаганнях по Він-Чун.
У перші дні повномасштабного російського вторгнення у 2022-му Олександр Остапенко став на захист столиці від окупантів. Згодом, здобувши навички сапера, брав участь у розмінуванні Ірпеня та Бучі. Мав позивний “Марвел”.
За даними платформи “Меморіал”, захисник служив у 130-му батальйоні 241-ї окремої бригади територіальної оборони. Після звільнення Київщини разом із побратимами він боронив Харківщину. Бійця нагородили медаллю “За оборону міста-героя України Харкова”.
Життя Олександра обірвалося 27 червня 2022 року під час бойового завдання біля Дементіївки на Харківщині. Захисник зазнав смертельного поранення, коли допомагав евакуювати поранених побратимів. 12 липня йому виповнилося б 44 роки.
“Він був дуже доброю та чуйною людиною. Напрочуд проникливою. Добре розбирався в технічних питаннях, але мав хист до малювання, гарно малював, я навіть поклала в труну альбом з олівцями. Також він був чудовим сім’янином, гарним, турботливим чоловіком”, — розповіла дружина полеглого Тетяна.
Поховали Олександра на Берковецькому кладовищі в Києві. Посмертно воїна нагородили орденом ”За мужність” ІІІ ступеня.
Крім дружини, в нього залишилися мама та брат, який також захищає Україну.
Світла пам’ять оборонцю України.