Щодня о 9 ранку українці хвилиною мовчання вшановують пам’ять загиблих під час російсько-української війни співвітчизників. 22 червня згадаймо 18-річного добровольця батальйону “Карпатська Січ” Максима Василишина.
Історію добровольця Максима Василишина розповіли журналісти “Твоє місто”.
Максим народився на Львівщині в Новому Роздолі 9 листопада 2003 року. Все своє коротке свідоме життя юнак присвятив Україні.
Після 9-ти класів він навчався у військовому ліцеї імені Героїв Крут, а цього року вступив до Львівського торгово-економічного університету на факультет міжнародних економічних відносин та інформаційних технологій.
Максим був сповнений ідей та планів, мав хороший підприємницький хист, був цілеспрямованим новатором.
В 17 років юнак вже мав кілька власних справ і мріяв створити свою бізнес-імперію.
“Я хочу дати зрозуміти всім українцям, що ми все можемо, якщо будемо прагнути цього. Я хочу зробити так, щоб на українців рівнялися”, – говорив Максим Василишин.
З перших днів війни разом з рідним батьком він пішов в самооборону. Згодом добровольцем подався на фронт. Воював за столицю у складі окремого загону спеціального призначення “Азов”, згодом перейшов до 49-го окремого стрілецького батальйону Сухопутних військ Збройних сил України “Карпатська Січ”.
18 червня боєць з позивним “Паджеро” пішов у розвідку. В полі він потрапив під обстріл “Граду”. Це сталося на Ізюмському напрямку. 18-річний юнак загинув.
У Максима Василишина залишилися мама, тато та молодший брат Назар.
Юного захисника поховали 21 червня на на Личаківському цвинтарі у Львові.