Щодня о 9 ранку українці хвилиною мовчання вшановують пам’ять загиблих під час російсько-української війни співвітчизників. 18 червня згадаймо 26-річного капітана Збройних сил України, командира авіаційної ланки Єгора Середюка.
Історію капітана Єгора Середюка розповіли журналісти Армія Inform.
Єгор народився на Миколаївщині в селі Мартинівське 2 липня 1995 року. Його батьки — військовослужбовці. Єгор продовжив династію в армії та обрав професію льотчика. У 2018 році він успішно закінчив Харківський національний університет повітряних сил ім. І. Кожедуба.
Єгор захоплювався своєю професією. Дні та ночі він проводив на службі. У свої 26 років капітан, командир авіаційної ланки, був досвідченим льотчиком.
Наприкінці лютого у нього планувалась ротація на Донбас. Перед цим планував поїхати з родиною на Житомирщину — до батьків дружини. Однак вторгнення Росії перебило всі його плани.
З початку повномасштабної війни Єгор героїчно захищав Україну. З 24 лютого по 15 квітня він здійснив понад 25 бойових вильотів. Кожен з них неймовірно ризикований та результативний — тисячі врятованих життів.
“Іноді було по 2-3 вильоти на день, інколи через погоду вильотів не було, та зрозуміло, що і в такі дні байдиків ніхто не бив… Я не раз просила його не бути героєм, пояснювала, що нам не потрібні ні ордени, ні медалі, аби повертався живим”, — розповідає молода вдова Тетяна Середюка.
За тиждень до загибелі Єгору вдалося відвідати рідних. Кілька днів він провів з маленькою донькою та дружиною, розмовляв з нею про майбутнє життя.
“Попри весь жах, який він побачив, рішуче заявив, що небо ніколи не покине й однозначно служитиме далі. Бо ж хто, як не він та його товариші? Він жив цим, із нетерпінням чекав на кожен виліт… Та й “грачі”, на яких літав, ні на що міняти не хотів. Ви б бачили, як хлопці з підрозділу люблять та бережуть своїх “пташок”! Звісно, мріяв про їх модернізацію, про те, аби техніка була новішою, бо більшість одиниць, м’яко кажучи, “в літах”, — згадує Тетяна Середюк.
Ця коротка відпустка стала останньою для капітана Єгора Середюка. Через 5 днів, 15 квітня, він загинув поблизу Ізюма.
“Я ніколи не надокучала дзвінками… За весь час війни назбирається не більше ніж п’ять телефонних розмов. Та Єгор ніколи не ігнорував мене, хоча б смайлика, та надсилав. А тут мовчання… Почала писати його товаришам по службі, вони проглядали повідомлення та не відповідали. Мабуть, саме тоді я все і зрозуміла. О 20:19 зателефонував командир, повідомив, що Єгор загинув”, — розповідає вдова капітана Середюка.
20 квітня капітану Єгору Середюку посмертно надали звання Героя України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.