Щодня о 9 ранку на час російсько-української війни українці хвилиною мовчання вшановують пам’ять загиблих співвітчизників. 26 травня згадаймо 21-річного учасника російсько-української війни, командира танкового взводу 14 окремої механізованої бригади, лейтенанта Збройних сил України Віталія Сапила.
Історію лейтенанта Віталія Сапила розповіли журналісти Армія Inform.
Віталій народився 3 вересня 2000 року в Сокільниках на Львівщині. Хлопець був відмінним футболістом — грав за футбольний клуб “Карпати”. Запрошували його і до донецького “Шахтаря”. Однак він вирішив стати військовим.
Після школи Віталій Сапило вступив до Львівської Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, де навчався мистецтву бойового застосування військ. Після закінчення вишу, у 2021 році, він отримав офіцерські погони танкіста. Молодого лейтенанта призначили командиром танкового взводу 14 ОМБр.
“Це був дуже хороший курсант, виконавчий, дисциплінований, ніколи не відмовляв товаришам, хотів всім допомогти. Ми часто грали у футбол, який він дуже любив”, — пригадує командир роти старший лейтенант Святослав Стельмах.
З початку повномасштабної війни, яку розв’язала Росія, Віталій став на захист України. В запеклих боях на Київщині танковий екіпаж лейтенанта Віталія Сапила розгромив 30 військових машин російських загарбників.
А вже 25 лютого поблизу українсько-білоруського кордону в його танк влучила ракета російського штурмовика Су-25. Віталій отримав тяжкі поранення, несумісні з життям. Він загинув. Йому був лише 21 рік.
Молодого офіцера так і не дочекалися з війни його рідні — батьки, молодший брат та бабуся з дідусем.
2 березня лейтенанту Віталію Сапилу посмертно присвоїли звання Героя України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.