На час війни о 9 ранку щодня проводять хвилину мовчання в пам’ять про українців, які загинули від російської агресії. 15 травня згадаймо підполковника Збройних Сил України Дмитра Васильєва.
Історію військового розповіли журналісти АрміяInform.
Дмитро Васильєв народився 1978 року в місті Первомайську, що на Миколаївщині. Він добре вчився та захоплювався легкою атлетикою і велоспортом. Після школи хлопець пішов у Харківський військовий університет, який закінчив у 2001 році.
Після випуску Дмитро вступив у лави 19-ї окремої ракетної бригади “Свята Варвара”. Тут він пройшов шлях від лейтенанта до підполковника, командира ракетного дивізіону. За віддану службу в жовтні 2017 року військового відзначили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
“Він був фаховим, досвідченим, кваліфікованим офіцером із величезним досвідом, який своєю працею та розумом дослужився до високої посади. Жодного разу я не чув, щоб він з кимось сварився, тобто він був професіоналом, добрим, тактовним і вихованим чоловіком. Він, знаючи всі ризики та небезпеки, захищав територіальну цілісність нашої держави”, — згадує Дмитра Васильєва пресофіцер з’єднання капітан Олексій Наконечний.
18 березня під час виконання бойового завдання у Запорізькій області Дмитро Васильєв потрапив під ракетний обстріл росіян. Підполковник дістав численні тяжкі поранення від осколків та опіки. Наступного дня його серце зупинилося. Військовому було 44 роки.
У Андрія Васильєва залишилися мати, дружина та двоє дітей: донька та син. Дружина підполковника теж військова — з 2018 року вона служить у Хмельницькому. Діти військового теж вирішили йти по стопах батька: донька з 2020 року вчиться у Національній академії Державної прикордонної служби, а син у майбутньому мріє стати ракетником.
Дмитру Васильєву посмертно надали звання Героя України та нагородили орденом “Золота Зірка” і орденом Богдана Хмельницького II ступеня. Також його іменем назвали вулицю одну з вулиць у Хмельницькому.