Щодня о 9 ранку на час російсько-української війни українці хвилиною мовчання вшановують пам’ять загиблих співвітчизників. 17 квітня згадаймо командира роти 128-ї штурмової бригади.
Історію старшого лейтенанта Романа Русника розповіли АрміяInform.
Роман народився у невеликому селі Луг на Закарпатті. Аби стати захисником країни, він вступив до військового вишу на самому початку російсько-української війни. На питання рідних Роман відповідав: «Країну ж потрібно захищати! Війна…»
Одразу після випуску Роман потрапив на фронт лейтенантом. Ще тоді офіцер швидко здобув авторитет та невдовзі став командиром роти у своїй бригаді.
9 березня 2022-го у Кремінній, що на Луганщині, Роман протистояв вторгненню російських військ.
“Ми обороняли від окупантів населений пункт Кремінна, що на Луганщині. Поблизу позицій підрозділу Роман помітив ворожу диверсійно-розвідувальну групу. Висунувся в бік противника разом із відділенням. Там йому вдалось швидко знешкодити ворожу ДРГ. Окупанти відправили взвод на підкріплення та почали напад”, — розповіли побратими старшого лейтенанта.
Через значну перевагу у кількості росіян, українським воїнам довелось відступати. Роман наказав товаришам відходити, а в цей час самотужки вирішив прикривати відступ. Бійці відділення залишились живими, але сам командир врятуватись не зміг.
11 квітня старшому лейтенанту Роману Руснику посмертно присвоїли звання Героя України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.