Щодня о 9 ранку на час воєнного стану українці хвилиною мовчання вшановують співвітчизників, які загинули внаслідок збройної агресії Росії. 22 липня згадаймо журналіста на псевдо “Хлопчик” Миколу Рачка. Він загинув на Донбасі у бою з бойовиками ПВК “Вагнер”.
Микола Рачок був філологом за освітою, розповідає головний редактор видання InfoCar Павло Кашчук.
“Який воїн з філолога?! Фактично автор україномовного InfoCar, редактор новин, автор статей, філолог за освітою”, — пише друг загиблого героя.
Микола закінчив Києво-Могилянську Академію. Лише кілька років тому здобув ступінь бакалавра з філології та ступінь магістра з теорії, історії літератури та компаративістики.
Спочатку він працював в онлайн-ресурсі peregony.info, а восени 2017-го прийшов у команду InfoCar.ua. У розділі про журналістів видання написано так: “Захоплений історіями видатних людей, пов’язаних із чудовими автомобілями, про них і розповідає на сторінках сайту”.
У 2018-2019-му Микола відслужив рік строкової служби у лавах української армії. Іноді у соцмережі публікував щирі та цікаві #записки_строковика.
З перших днів відкритого нападу Росії Микола став на захист країни.
“Занадто світла, занадто інтелігентна людина. <…> Але ніхто цьому не здивувався, бо знали Колю, знали що він не може не піти за Україну”, — пише його друг.
Не дивно, каже він, що одразу Микола отримав жартівливий позивний — “Хлопчик”. Але війна ще більше загартувала чоловіка.
Боєць Микола Рачок воював на найзапеклішому, Луганському напрямку.
“За ці 5 місяців патріотизм, мотивація та сила духу зробили з Колі воїна. <…>За словами побратимів Коля був справжнім воїном, свідомо йшов у бій, повернувся на фронт навіть після пропозиції взяти довшу відпустку після важких тижнів в Луганській області. І за його наснагу доля подарувала йому смерть, про яку мріє справжній боєць”, — продовжує розповідь Павло Кашчук.
За даними Павла, Микола загинув у нерівному бою з бойовиками приватної військової кампанії “Вагнер”. Українські військові перемогли, але ціною життя Миколи Рачка та інших його побратимів.
“Його підрозділ (58 бригада) неочікувано прийняв свій не перший але, здавалося б, нерівний бій з досить численним загоном “Ліга” ПВК Вагнер. Бій непростий, але ворога було повністю знищено. Прорив зупинено. Трупи «елітних» спецпризначенців купами валяються навколо позицій”, — описує той день головред видання.
Павло Кашчук риторично питає: “Чи можна перемогти Країну, у якій худорлявий філолог бере в руки зброю і стає справжнім воїном, знищуючи елітні підрозділи ворога? Не думаю”.
Коля, дякую, спочивай з миром! Все не дарма! Ми не будемо сумувати, ми радітимемо за тебе і за твою перемогу, за нашу майбутню перемогу, якої без тебе не було б”, — наостанок пише він про друга та колегу.