Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — морпіх Богдан Усенко з Черкас. Чоловік брав участь в АТО, а під час відкритої війни стояв на обороні Маріуполя. Його життя обірвалося в російському полоні.
Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у телеграм, інстаграм чи фейсбук. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Про загибель Богдана Усенка написали журналісти видання “Новини Донбасу” з посиланням на дружину військового Марину.
Богдан Усенко народився в Черкасах. З 2014 по 2016 рік служив в АТО, згодом закінчив Національну академію сухопутних військ імені Петра Сагайдачного за спеціальністю “Військове управління”.
У 2020 році Богдан разом з дружиною переїхав до Миколаєва. Він став офіцером 36-ї бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського та брав участь в Операції об’єднаних сил (ООС).
“На позицію він заступив 6 грудня 2021 року в районі Мангуша, неподалік Маріуполя. Там його й застало повномасштабне вторгнення. Він був одним із перших, хто зустрів ворога”, — розповідає дружина захисника Марина Усенко.
До березня 2022 року чоловік регулярно виходив на зв’язок з рідними та запевняв, що з ним усе добре.
Марина розуміла, що до оточеного Маріуполя майже не доходять новини, тож читала зведення Генерального штабу ЗСУ й писала чоловіку про ситуацію на різних напрямках фронту. Та згодом її повідомлення перестали доходити.
“Вже на заводі імені Ілліча Богдан мав можливість бути біля “Старлінку”. Тоді ми могли переписуватися більше ніж одним повідомленням на день. В інших випадках хлопці носили телефон до бункера, де був інтернет, щоб отримати бодай якісь звістки”, — говорить Марина.
Останнє СМС від Богдана дружина отримала 6 квітня 2022 року. А 10 квітня його побратими зателефонували їй і сказали, що він перебуває на бойовій позиції та з ним усе добре.
“Знаю, що 12 квітня була спроба прориву. Для багатьох вона завершилася смертю, для багатьох — полоном. Я довго не знала, що з моїм чоловіком, аж поки 26 квітня не побачила відео окупантів, де було зрозуміло, що він живий і перебуває у них”, — розповідає Марина.
Під час боїв за Маріуполь у квітні 2022 року Богдан потрапив у російський полон, коли разом із підрозділом виходив з оточення. За три роки, у квітні 2025 року, чоловік загинув від катувань, яких йому завдали окупанти.
Коли дружині довелось поїхати на опізнання, спеціалісти підтвердили, що це найжахливіший стан тіла, який вони бачили.
“Це було не тіло в класичному розумінні слова, а скелетовані залишки. Рештки були нецілісні. Вирвана грудна клітина, ребра стирчать, частини зубів немає, череп відокремлений від скелета. Як можна довести тіло до такого стану, що родина не може його впізнати?” — говорить Марина.
Аналіз показав збіг із ДНК батька Богдана.
В російських документах зазначено, що морський піхотинець загинув від туберкульозу, але звільнені з полону побратими говорять, що він не хворів.
У полоні Богдан був в Оленівці, Курську, Мордовії, Камишині. Останнім місцем утримання стало СІЗО міста Кизил у Пермському краї. Ніяких вироків чи карних справ по Богдану не було.
У Богдана Усенка залишились дружина та дві доньки.
Світла пам’ять полеглому захисникові.