Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. Сергій Кифоренко з позивним “КІФ” — один із них. Чоловік захищав країну на Чернігівщині та Донеччині. Загинув захисник у травні 2023 року. Сергію назавжди залишиться 51. Рідні просять надати йому звання Героя України посмертно.
Син Сергія звернувся до нашої редакції через соціальні мережі. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, заповніть анкету для рідних і знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами.
Сергій Кифоренко народився 24 листопада 1971 року в селі Секретарка Миколаївської області. Після закінчення Тридубської загальноосвітньої школи навчався в Одеському технікумі на кафедрі метрології і стандартизації за спеціальністю “Електрик”.
Значну частину свого життя Сергій жив у селищі Ладан на Чернігівщині. Разом із дружиною Катериною він виховував двох синів — Євгена та Дмитра.
До повномасштабного вторгнення російських військ в Україну чоловік працював охоронцем в управлінні бурових робіт.
“Батько любив проводити час із сім’єю, захоплювався історією України, антикваріатом, нумізматикою (колекціонуванням та дослідженням монет і медалей, — ред.). Також одним із його хобі був пошук артефактів старовини з металошукачем”, — розповідає син загиблого Євген.
Сергій Кифоренко захищав Україну з вересня 2022 року в лавах 119-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. У нього був позивний “КІФ”.
Спочатку чоловік служив на Чернігівщині, а з березня 2023-го разом із побратимами він обороняв Бахмутський напрямок.
Життя 51-річного захисника обірвалося 4 травня 2023 року в селі Григорівці. Захисник зазнав смертельних осколкових поранень під час мінометного обстрілу окупантів. Тоді він вивозив побратимів із позиції.
“Це дуже важка втрата, від якої досі важко оговтатися. Він був надійною опорою та міцною стіною для своєї дружини. Я пишаюся тим, якими він виховав мене та мого брата”, — каже співрозмовник
Надійний і добрий — таким син описує свого загиблого батька Сергія.
“Він був гарним батьком і чоловіком, людиною слова та честі. Він завжди допомагав іншим і мав багато друзів”, — зізнається Євген.
Батько, додає він, мріяв багато подорожувати.
“Ще батько мріяв про перемогу та мир на нашій рідній землі. Наша родина дуже пишається ним. Батько для нас — справжній герой, який віддав за свободу та незалежність нашої Батьківщини найдорожче — своє життя”, — каже син полеглого бійця.
Рідні прагнуть, аби Сергію посмертно надали звання “Герой України”. Для цього син створив електронну петицію на сайті президента. Зараз вдалося зібрати понад 22 тисячі голосів із 25 тисяч, які необхідні, аби її розглянули. Підтримати петицію можна за посиланням.
Світла пам’ять захиснику України.