Підтримати
Михайло Костючок
Військовослужбовець Михайло Костючок. Фото з архіву родини

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо 40-річного Михайла Костючка. Вперше він став на захист України ще у 2015-му, а вдруге підписав контракт із ЗСУ напередодні повномасштабної війни. Військовослужбовець боронив різні області країни, зокрема Донеччину. Входив до складу розвідувальної групи. У червні 2022-го Михайло потрапив під артобстріл та загинув. Тепер родина захисника просить надати йому посмертне звання Героя України. 

 

Про Михайла Вільному радіо розповіла його сестра Надія Чмуневич. 

Надія звернулася до нашої редакції у соцмережах. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.

Михайло Костючок жив на Рівненщині та працював будівельником

Михайло Костючок народився у багатодітній родині у селі Бережки Рівненської області. Там закінчив школу, а згодом опанував професію майстра сільського будівництва у Дубровицькому училищі.

“Він відслужив в армії, у десантних військах. Мабуть, з того часу в нього і залишився такий потяг до військової справи. Він хотів продовжувати цим займатися, йому пропонували стати миротворцем. Але мама тоді була проти”, — згадує рідна сестра Михайла Надія.

Деякий час після армії чоловік працював рятувальником. А потім став будівельником, нерідко їздив на заробітки. Це було й хобі Михайла.

“У нього були золоті руки, він вмів робити усю чоловічу роботу: і електрику, і ремонт, різне. Дуже гарно облицьовував, шпаклював. Своїми руками кухню з дерева зробив, хоча на столяра не навчався. До нього багато людей зверталися, бо він вмів все робити гарно і якісно”, — продовжує Надія.

Михайло Костючок
Михайло Костючок у цивільному житті. Фото з архіву родини

Михайло Костючок воював ще за часів АТО

Вперше на захист країни Михайло Костючок став 2015-го, долучився до 80 окремої десантно-штурмової бригади. Близько року військовий боронив Луганщину. А у грудні 2021-го підписав контракт знову.

“Мабуть, він та його побратими вже стовідсотково знали, що буде повномасштабне вторгнення і треба мобілізуватися”, — коментує Надія Чмуневич.

Чоловік потрапив у 2-й розвідувальний батальйон 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Був у найгарячіших точках — на Херсонщині, Донеччині та Луганщині. Однак рідним багато про службу не розповідав, лише просив не впадати в паніку і триматися. Проте, продовжує сестра захисника, наче як відчував щось погане напередодні загибелі.

“Останні дні він телефонував нам два дні поспіль, дуже довго хотів говорити, розпитував як у кого справи. І ще говорив, що йому часто почала з’являтися уві сні бабуся, яка вже загинула. Мабуть, вона хотіла попередити про небезпеку, це як знак був”,— говорить Надія.

Військовослужбовець Михайло Костючок
Військовослужбовець Михайло Костючок. Фото з архіву родини

12 червня 2022-го, на Трійцю, Михайло Костючок отримав смертельні поранення від російського артобстрілу. Це сталося поблизу села Відродження у Бахмутському районі. Михайлу було 40 років.

“Для своїх сестер і батьків, а особливо племінників і племінниць (а їх у нього аж 9) — він був справжньою опорою і підтримкою. Безкорисливий, щедрий, дуже добрий… Таким залишиться назавжди у нашій пам’яті і наших серцях”, — каже сестра загиблого.

Нині рідні Михайла Костючка просять надати військовослужбовцю посмертне звання Героя України. Підтримати цю петицію можна за посиланням.


Завантажити ще...