Артемівський суд у Бахмуті до 2022 року. Ілюстративне фото: Вільне радіо
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про перейменування деяких судів Донецької області. У межах ініціативи нові назви отримали 25 судів регіону. Хто голосував “за” та хто був “проти” — розповідаємо далі.
Про перейменування журналісти Вільного радіо дізналися з картки законопроєкту №12351.
Ще у січні 2025-го Верховна Рада прийняла за основу документ, який передбачає зміну назв 103 місцевих загальних суддів України. Найбільше пропонували перейменувати у Донецькій області — 21 суд, однак до фіналу додали ще три такі інстанції, зокрема, Артемівський міськрайонний суд.
Водночас у лютому цього ж року під час другого читання за ініціативу проголосували 248 депутатів, не голосував — 51 народний обранець.
Тож у середу, 25 березня, президент України Володимир Зеленський підписав необхідний документ, тож закон набере чинності через 30 днів після його офіційної публікації.
Які суди Донецької області перейменували
Усього у межах підписаного закону нові назви отримають 25 суддів Донецької області, зокрема:
Артемівський міськрайонний суд Донецької області на Бахмутський міськрайонний суд Донецької області;
Димитровський міський суд Донецької області на Мирноградський міський суд Донецької області;
Тельманівський районний суд Донецької області на Бойківський районний суд Донецької області;
Торезький міський суд Донецької області на Чистяківський міський суд Донецької області;
Володарський районний суд Донецької області на Микільський районний суд Донецької області;
Дзержинський міський суд Донецької області на Торецький міський суд Донецької області;
Кіровський міський суд Донецької області на Хрестівський міський суд Донецької області;
Краснолиманський міський суд Донецької області на Лиманський міський суд Донецької області;
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області на Покровський міськрайонний суд Донецької області;
Першотравневий районний суд Донецької області на Мангушський районний суд Донецької області;
Будьоннівський районний суд міста Донецька на Богодухівський районний суд міста Донецька;
Ворошиловський районний суд міста Донецька на Юзівський районний суд міста Донецька;
Калінінський районний суд міста Донецька на Калинівський районний суд міста Донецька;
Кіровський районний суд міста Донецька на Рутченківський районний суд міста Донецька;
Куйбишевський районний суд міста Донецька на Смолянинівський районний суд міста Донецька;
Ленінський районний суд міста Донецька на Олександрівський районний суд міста Донецька;
Петровський районний суд міста Донецька на Вознесенський районний суд міста Донецька;
Пролетарський районний суд міста Донецька на Чумаківський районний суд міста Донецька;
Калінінський районний суд міста Горлівки на Кіндратівський районний суд міста Горлівки;
Кіровський районний суд міста Макіївки на Грузький районний суд міста Макіївки;
Совєтський районний суд міста Макіївки на Ханжонківський районний суд міста Макіївки;
Червоногвардійський районний суд міста Макіївки на Берестовський районний суд міста Макіївки;
Жовтневий районний суд містаМаріуполя на Центральний районний суд міста Маріуполя;
Іллічівський районний суд міста Маріуполя на Кальміуський районний суд міста Маріуполя;
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя на Лівобережний районний суд міста Маріуполя.
Хто був “за” та “проти” перейменування судів Донецької області
За закон про перейменування судів регіону голосували усього три нардепи від Донецької області. Так, “за” були народні обранці депутатської групи “Відновлення України” Євген Яковенко та Володимир Мороз. Водночас їхній колега — Валерій Гнатенко — утримався.
Тим часом позафракційні Сергій Магера, Муса Магомедов й Федір Христенко, а також нардеп з групи “Відновлення України” Олександр Ковальов не прийшли на засідання.
Що очікує судову систему після змін назв судів України
Автори документа стверджували, що зміни назв не потребуватимуть додаткових витрат з державного бюджету. Однак у Головному науково-експертному управлінні звернули увагу на те, що перейменування судів має низку наслідків:
проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу;
зміна вивісок, печаток тощо, які тягнуть додаткові витрати з бюджету в період дії воєнного стану.
У відомстві пропонували підготувати більш детальну інформацію про витрати, аби уникнути фінансових труднощів під час реалізації. Ймовірно, їх врахували на момент підписання закону.
