Президент підписав закон про кріоконсервацію статевих клітин військових і поліцейських коштом держави. У документі є пункт про утилізацію замороженої сперми у разі смерті донора. Ми проаналізували, чи означає це, що тепер вдови загиблих бійців не зможуть використовувати їхній генетичний матеріал для народження спільних дітей.
21 грудня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав “Проєкт Закону про внесення змін та доповнень до деяких законів України з метою забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство”. У законопроекті є пункт про утилізацію генетичного матеріалу після смерті донора.
21 березня 2023-го Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №8011 щодо безкоштовного збереження генетичного матеріалу військових і правоохоронців, які виконують службові завдання в районах бойових дій. Пізніше документ пройшов друге читання, президент затвердив його своїм підписом. Юридичне управління Верховної Ради рекомендувало доопрацювати законопроєкт, втім, його ухвалили без змін.
Однак документ має правку №75, що закріплена у підпункті 3 пункту 2 Закону, про те, що “у разі загибелі або визнання померлою в установленому порядку особи, репродуктивні клітини якої зберігаються, їх зберігання припиняється з подальшою утилізацією”. Поправку подав голова комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький.
На цей пункт звернула увагу юристка Олена Бабич. Вона написала у соцмережі, що її клієнтка-вдова військового тепер не може використати генетичний матеріал чоловіка, адже за законом сперму мають утилізувати. Навіть попри те, що пара зробила кріоконсервацію у приватній клініці за власний кошт.
Згодом у відповідь на цю публікацію правозахисник Даниїл Попков написав, що утилізуватимуть лише сперму, яку зберігатимуть за програмою, що має фінансуватися з бюджету. Поки що такої програми в Україні немає. За словами Попкова, в законі не передбачена заборона на використання сперми загиблого чоловіка, якщо її заморозили у приватній клініці за власні гроші.
“Це (кріоконсервація коштом бюджету, — ред.) буде в майбутньому і за трьох умов:
Зберігання клітин за власні кошти — це приватна послуга і не підпадає під цей закон”, — написав Попков.
Отже, через нечіткість прописаних норм у законі його можна трактувати по-різному.
Підписаний закон має набути чинності 23 березня 2024 року. До того часу нардепи ще можуть відкоригувати пункт про утилізацію генетичного матеріалу. Зокрема, депутатка Соломія Бобровська написала, що разом із колегами готує на подання відповідні зміни.
“В моїй голові не вкладається досі, чому ми, як держава, не даємо і не дали досі право жінці скористатись можливістю і шансом дати життя бажаній дитині від чоловіка, чий рід вона хоче продовжити! Разом з Яриною Чорногуз та Аллою Віднік готуємо зміни. Мені дуже соромно, що зміни можуть відбутись лише через публічні випадки, які бʼють всередині суспільства”, — написала Бобровська.
Відреагувала на суспільний резонанс й ініціаторка законопроєкту Оксана Дмитрієва. Вона зазначила, що підзаконні акти, механізми та процедури ще не розроблені, як і сама програма.
“Дана правка має стосуватися лише тих, хто зберігає клітини в рамках програми (яка ще не працює)”, — написала Дмитрієва.
Нагадаємо, раніше ми розповідали історію Наталії та Віталія Киркач-Антоненків, які зберегли генетичний матеріал чоловіка. І тепер, після загибелі чоловіка на фронті, Наталія розглядає можливість народити від нього дитину. Також ми роз’яснили, як проходить процедура кріоконсервації, скільки вона коштує та на що варто звернути увагу, якщо ви вирішили зберегти генетичний матеріал.