Підтримайте Вільне Радіо
У повітрі залізний присмак крові, в небі — дрони, навкруги досі невеликі фрагменти тіл, копати могили приїхали й лиманські комунальники — місцевих не вистачає. Так готуються до поховання 25 загиблих місцевих у селищі Ярова на Донеччині. 9 вересня їх вбила російська авіабомба, коли літні люди прийшли отримати пенсію.
Вільне Радіо розповідає, як Ярова оговтується від обстрілу, чим живе селище зараз і чи багато місцевих лишаються там.
9 вересня до Ярової приїхало мобільне відділення “Укрпошти” — приймали посилки та видавали пенсію у центрі, в місцевому сквері. Туди загарбники поцілили авіабомбою. Вбили 25 людей та ще 18 поранили.
“Страшно, тіпало. Дивом вижив. Моїй напарниці частину тіла ззаду відірвало. Не знаю, чи вижила. Ми у “Зеленбуді” працюємо, квіти тоді поливали”, — розповідає Олександр, який дістав поранення.
Після влучання швидка допомога не їхала до селища через безпекову ситуацію, згадує Ольга, яка через атаку росіян 9 вересня втратила чоловіка:
“Чоловік пішов отримувати пенсію, а я поряд живу в центрі. І чую прильот. Я туди побігла, він ще живий був, він на руках у мене вмер. Йому в голову осколок попав. Швидку викликала, думала, що ще врятую його. Коли хлопці-рятувальник приїхали, він вже все. 72 роки було. Я вже гроб, хрест уже замовила, але понад 20 людей поховати…”
Першу допомогу всім постраждалим надавала місцева медсестра Еліна. Вона єдина була на місці та мала хоча б базові медикаменти.
“Доки військові лікарі не приїхали, я тут сама була. Голова наш поїхав, привіз тих лікарів. А швидка не їхала через небезпеку. Хто міг доповзти, повзли сюди, кров’ю стікали. Хто лежав без ноги, хто без руки, хто вже просто мертвий. Я не встигла уколи набирати, допомагали місцеві, хто міг, голова уколи набирав, поранених носив”, — розповідає Еліна.
За кілька десятків метрів від місця влучання — дитячий майданчик, церква. Вже там наступного дня відчувається запах смерті — крові — схоже на той, як прикусиш губу, але в тисячі разів концентрованіший. А ще навколо лишаються дрібні рештки плоті — їх видно по мухах.
Про приїзд пошти заздалегідь повідомляли в місцевих групах у соцмережах. Тож до Ярової приїхали й пенсіонери з Новоселівки та Дробишевого.
“Так [мобільним відділенням пошти] вже видавали пенсію і раніше. Пишуть у групах, коли і де. Це що, моніторять росіяни наші телефони, наші групи? Цей приліт цікавий, зазвичай свист чути, а тут одразу довбануло і все. Я тут відпускала людей, чоловіки пенсію отримали, зайшли в магазин. Я тут була. Я все це бачила, всі ці кишки, всі ці руки, ноги і все інше. Ті, хто подалі був, вижили, хто далі від натовпу, це ж небезпечно натовпом отак збиратись”, — розповідає продавчиня останньої тутешньої крамниці Світлана.
Сюди за закупами приходять місцеві, а собаки в приміщенні ховаються від обстрілів. Світлана каже, що частину товару і приладдя збирають, аби вивезти з селища.
Ярова — невелике видовжене селище. У східній його частині — майже не лишилось вцілілих будинків, у центрі ж — це перший раз такий серйозний обстріл. Це видно й по кладовищу.
Ховають всіх тут. Аби оперативно викопати стільки могил, місцевих комунальників не вистачає. На допомогу приїхали лиманські колеги, які тепер через рух фронту евакуювались до Слов’янська.
Начальник Лиманської міської військової адміністрації Олександр Журавльов опублікував список загиблих у Яровій. Найстаршому було 87 років, наймолодшій — 54. Одна з поранених померла у лікарні.
“Всі, які були поранені в голову або внутрішні органи з проникненням — ті в Краматорську, а “легкі” — у Слов’янську”, — розповідав Олександр Журавльов Вільному Радіо.
Частину поранених лікують у Дніпрі.
Метрів за сто від місця прильоту — будинки, де досі живуть місцеві. Раніше у Яровій було близько 500 людей. Тепер залишились пару сотень, за останніми даними, але на вулицях нікого майже не видно.
“Вчора поїхали [деякі місцеві] з валізами. Я не знаю щодо виїзду. Я медик. Раптом знову, не дай Бог, таке буде. Хто допоможе”, — розмірковує медсестра Еліна.
За той час, доки ми у селищі, в небі кілька разів пролітають російські дрони, чутно звуки прольоту мін.
“Це поки на п’ятірочку [небезпека за 10-бальною шкалою]. В Шандриголово там що, краще ситуація? Там конкретно зона бойових дій. Це село кілька разів переходило з рук в руки. Там вуличні бої. Бій Шандриголово-Новоселівка. Новоселівка — це виїжджаєш з Ярової, залізничний переїзд і через ліс одразу Новоселівка”, — розповідає місцевий Дмитро.
Від Новоселівки до Ярової — 4 кілометри. За даними Генштабу ЗСУ, окупанти продовжують наступ на Лиманському напрямку, 10 вересня 27 разів намагалися просунутися вперед у районах Греківки, Середнього, Колодязів, Ставків, Торського та Шандриголового.