Щодня о 9 ранку ми вшановуємо пам’ять усіх, чиє життя забрала загарбницька війна Росії проти України. 22-річний Олексій Мурза обороняв Донеччину і Херсонщину й поліг у боях з окупантами 7 жовтня 2022-го.
Про загиблого Олексія Мурзу Вільному радіо розповіла його дівчина Тетяна Гук.
Олексій Мурза народився 28 липня 2000 року у Кривому Розі. Закінчив місцеву школу й обрав для себе шлях військового — доєднався до 17 окремої танкової бригади. Невдовзі познайомився з Тетяною — дівчина також служить в ЗСУ.
“Він кадровий військовий. На контракті з 2020 року. Він вивчився на танкіста у навчальному центрі і з 2020 року займав посаду старшого механіка-водія танка. Ми з ним познайомилися у базовому таборі бригади, коли виїжджали в зону ООС. Скажімо так, у польовій обстановці”, — каже Тетяна.
Дівчина пригадує: Олексій був добрим та небагатослівним.
“У нього волосся було рудого кольору. І я, напевне, назавжди запам’ятаю його для себе таким сонечком. Олексій був інтровертом, для усіх він був трішки закритим, але для мене він назавжди залишиться ось таким сонечком. Він завжди приходив на допомогу всім, ніколи ні в чому не відмовляв. Я хочу, щоб усі знали, наскільки він був гарною, сонячною людиною”, — говорить Тетяна.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, чоловіка відправили обороняти Рубіжне на Луганщині, а згодом — Лиман на Донеччині.
“У Рубіжному він отримав контузію. На Лиманському напрямку їм артилерійський снаряд потрапив прямо в танк. Вони вижили, а танка взагалі не стало — башту відірвало. Олексій отримав осколкове поранення”, — говорить дівчина загиблого.
Згодом Олексій брав участь у звільненні Херсонщини. 7 жовтня 2022 року він прийняв свій останній бій.
“Він був старшим механіком-водієм. В танк влетіла протитанкова керована ракета росіян. Коли екіпаж вибрався з танка, його розстріляли кадирівці. Загинув увесь екіпаж — п’ятеро людей. Спочатку тіла лежали у “сірій зоні”. Ми не могли до них добратися.
Лише через місяць, коли військові ЗСУ почали далі звільняти територію Херсонської області, хлопці з батальйону змогли туди заїхати. Вони побачили, що деякі тіла були навіть заміновані. В перший день розміновували тіла, а на другий день командир батальйону і начальник штабу забрали тіла хлопців”, — каже Тетяна.
Олексія Мурзу поховали 26 листопада у Кривому Розі на Західному кладовищі. У нього залишилися батьки та троє братів, один із яких служив в одному батальйоні з Олексієм.
Загиблому бійцю було 22 роки. Світла памʼять.