Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Іллю Завального з Вінниччини, який відмовився від роботи слідчим та пішов захищати Україну. Він любив спорт, порибалити та завжди міг підтримати рідних. Захисник загинув біля Кремінної, натрапивши на розтяжку.
Про Іллю Завального Вільному радіо розповіла його сестра Ніна.
Ілля Завальний народився 19 травня 1996 року в селі Рубанка на Вінниччині. Там він закінчив 11 класів у Флоріанівській школі.
“Він завжди був активним, із задоволенням грав з однокласниками у футбол, баскетбол і волейбол. Але найбільше захоплювався футболом, після уроків Ілюшка їздив на тренування до Козятина”, — розповідає сестра загиблого захисника Ніна.
З дитинства Ілля мріяв стати поліцейським, і залишився вірним своїй мрії. Після закінчення школи вступив до Харківського університету внутрішніх справ. Під час навчання грав у КВН та брав участь в спортивних змаганнях.
“В університеті навчався старанно та сумлінно, щоб після закінчення працювати у правоохоронних органах”, — ділиться сестра Іллі.
З дипломом на руках Ілля Завальний пішов працювати слідчим у Хмільнику, що на Вінниччині. Через три роки перевівся до міста Козятин, де теж працював слідчим. 4 березня 2017 року Ілля отримав звання лейтенанта поліції, а 29 березня 2019 року його підвищили до звання старшого лейтенанта.
Сестра згадує, що Іллю завжди вирізняли доброта, справедливість, чесність і мужність. Він завжди з великою повагою ставився до старших.
“Завжди веселий, усміхнений, мав гарне почуття гумору. Для нас Ілюшка був ясним сонечком, яке завжди зігріє та підтримає, це наша гордість. Для молодшої сестрички він був захисником, для мами — опорою”, — каже Ніна.
У вільний час чоловік захоплювався риболовлею, це хобі було з ним ще з дитинства. Він міг провести цілий день біля ставка з вудочкою, завжди повертаючись додому з уловом.
“Ілля брав з собою меншу сестричку, і там вони влаштовували змагання хто більше піймає рибки”, — згадує сестра полеглого захисника.
Після початку повномасштабного вторгнення, чоловік продовжував працювати слідчим, але прагнув стати на захист країни.
“Ми всі відмовляли його йти на фронт, але він ухвалив рішення їхати. Казав, що хтось має це робити. У нього були гарні перспективи в кар’єрі слідчого, але він вирішив обрати захист Батьківщини. Пів року ходив до військомату, його не хотіли призивати, але своєю наполегливістю він домігся свого”, — розповідає сестра Ніна.
На початку грудня 2022 року Іллю направили у Львівську область до навчального центру. 24 лютого 2023 року він приєднався до 95 штурмової бригади.
Про війну чоловік не любив говорити. А розповідав про мрії на майбутнє — по закінченню війни хотів відкрити своє СТО, купити машину і видати меншу сестру заміж.
16 травня 2023 року Ілля вирушив на останнє бойове завдання, після якого мав їхати у Київ на навчання, щоб стати заступником командира з морально-психологічного забезпечення. Він мав повернутися 20 травня.
“20 травня — день народження меншої сестрички. Він казав: “Приїду, буду тебе вітати”, — ділиться сестра загиблого військового.
Загинув Ілля Завальний 19 травня 2023 року у свій день народження біля Кремінної Сєвєродонецького району Луганської області, підірвавшись на розтяжці. 22 травня родині привезли звістку про загибель. Чоловікові мало б виповнитися 27 років.
24 травня 2023 року військовий на щиті повернувся до рідної домівки. Поховали Іллю на Алеї Слави у Козятині.
Вдома на нього чекали мама, старша і менша сестри, рідні та друзі.
“Побратими згадують нашого Ілюшку безстрашним, кмітливим, бійцем, який швидко і якісно виконує поставлені задачі”, — розповідає сестра Ніна.
За час служби Іллю Завального нагородили орденом “За мужність III ступеня (посмертно) і відзнакою “За героїзм та патріотизм”. В рідному Козятині йому надали звання “Почесний громадянин”.
А у райвідділі поліції у Козятині встановили меморіальну дошку, на якій, серед інших загиблих захисників, розповідають про Іллю.
Вічна пам’ять загиблому воїну.