Підтримати

Підтримайте Вільне Радіо

Підтримати

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — Андрій Кривич, уродженець Конотопа на Сумщині, учасник російсько-української війни, боєць Добровольчого українського корпусу “Правий сектор”. Він загинув 2018 року на Донеччині від кулі снайпера. Захисникові було 19 років.

Про життя і загибель Андрія Кривича розповіли на Платформі пам’яті “Меморіал”.

Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.

Життя до війни: навчання, музика і пошук свого шляху

Андрій Кривич народився 24 січня 1999 року в місті Конотоп Сумської області. Навчався у загальноосвітній школі №9, паралельно закінчив музичну школу за класом гітари. З дитинства вирізнявся неординарністю, волелюбністю та вмінням відстоювати власну думку — і в характері, і у зовнішньому вигляді.

Батьки Андрія розійшлися, коли він був ще малим, однак зберегли добрі стосунки. Батько брав активну участь у вихованні сина, Андрій часто бував у нього в Києві. Хлопець багато читав, захоплювався військовою історією, особливо добре знав події Другої світової війни.

Іншим важливим захопленням Андрія була музика. Він сам писав тексти та музику, грав на гітарі й співав у аматорському гурті “Безпритульна кішечка”. 

“Син був дуже яскравою, неординарною та волелюбною особистістю. Завжди відстоював свою думку. Любив готувати, пік смачне печиво. Мріяв відкрити кав’ярню на колесах. Коли йому було щось до душі, він вивчав це до найдрібнішої деталі. Був дуже життєрадісним, мав багато друзів”, — розповіла про Андрія мама Марина.

Шлях до добровольства

Після школи Андрій вступив до Навчально-наукового інституту педагогіки й психології Сумського державного педагогічного університету ім. Макаренка. У майбутньому він мріяв стати військовим психологом, розповів керівник обласного штабу партії “Правий сектор” Сергій Супрун.

“Він був ідеалістом та максималістом. Коли розпочалася війна, то він одразу сказав про свої думки піти захищати країну. Він постійно рвався на схід”, — додав Супрун.

Ще студентом Андрій долучився до організації “Права молодь” у Конотопі. З 2016 року проходив вишколи з тактичної підготовки, медицини, топографії та володіння зброєю. На одному з останніх зимових вишколів у Черкасах був молодшим інструктором з тактики бою та партизанського руху.

Андрій Кривич на вишколах у Конотопі. Фото з архіву Ольги Лавриченко
Андрій Кривич на вишколах у Конотопі. Фото з архіву Ольги Лавриченко

Наприкінці 2017 року Андрій приєднався до Добровольчого українського корпусу “Правий сектор”. У січні 2018 року він перевівся на заочну форму навчання, щоб поїхати на передову. Матері про це не сказав, навіть не взяв із собою телефон — друзі деякий час прикривали його, кажучи, що хлопець проходить вишкіл під Сумами.

Позивний Діллі Андрій отримав ще під час навчань — за схожість із персонажем відомого мультфільму про Скруджа МакДака.

“Андрій прийшов до нас зі своїм другом, і вони були в таких німецьких кепі, М-43, ну геть як каченята із того мультика. Так воно до нього і приклеїлося, Діллі. При тому, що він намагався всім довести, що він дорослий попри свої 17. Він багато тренувався і за своєю фізичною підготовкою не поступався будь-кому з бійців ЗСУ. А коли ставив собі мету, то ставав надзвичайно витривалим. Таких мало, дуже мало”, — згадували побратими добровольця.

Під час своєї другої ротації Андрій Кривич служив у складі тактичної групи “Сапсан” Добровольчого українського корпусу “Правий сектор”, на передовій був стрільцем.

27 березня 2018 року на спостережному посту поблизу селища Зайцеве на Світлодарській дузі, у зоні бойових дій на Донеччині, Андрія смертельно поранила куля російського снайпера. Йому було лише 19 років.

Андрія Кривича поховали з військовими почестями у рідному Конотопі. Вдома на нього чекали мама, старша сестра та молодший брат.

Посмертно воїна нагородили:

  • орденом “За мужність” III ступеня;
  • орденом “Народний Герой України”;
  • відзнакою ДУК “Правий Сектор” “Бойовий Хрест Корпусу”.

На фасаді Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка встановили меморіальну дошку на честь Андрія Кривича, а у школі №9 — стенд-вшанування. Також його посмертно оголосили Почесним громадянином міста Конотоп.

Вічна пам’ять захисникові.


Завантажити ще...