Підтримайте Вільне Радіо
У ніч на 23 липня Президент України Володимир Зеленський підписав проголосований Верховною Радою законопроєкт №12414, який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ініціатива зустріла критику як в Україні, де почалися акції протесту, так і закордоном.
Ввечері 22 липня, після успішного голосування за законопроєкт у Раді, але ще до його підписання президентом, українці у низці міст вийшли на протести проти законодавчої ініціативи. Акції пройшли, зокрема, у Києві, Дніпрі, Одесі та Львові.
Протестувальники закликали президента не підписувати законопроєкт, який обмежує незалежність НАБУ та САП, критикували тенденцію щодо “монополізації влади в державі” та нагадували, що створення незалежних антикорупційних органів є одним із досягнень “Революції гідності”.
Новину про можливе обмеження незалежності НАБУ та САП з критикою сприйняли у ЄС. Зокрема єврокомісарка з питань сусідства та розширення Март Кос у соцмережі Х написала, що незалежність антикорупційних органів є важливим фактором для вступу України в Євросоюз.
“Ліквідація ключових гарантій, що захищають незалежність НАБУ, є серйозним кроком назад. Незалежні органи, такі як НАБУ та САП, є важливими для шляху України до ЄС. Верховенство права залишається в самому центрі переговорів про вступ до ЄС”, — наголосила посадовиця.
Попри протести, у ніч на 23 липня президент Зеленський підписав законопроєкт №12414. Інформація щодо цього кілька разів з’являлася та зникала на офіційній картці ініціативи на сайті Верховної Ради, однак далі законопроєкт опублікували на сайті “Голосу України” (офіційної газети ВРУ), що свідчить про його остаточне підписання.
Ініціатива набрала чинності відсьогодні, 23 липня.
У вечірньому зверненні Володимир Зеленський зауважив, що антикорупційна інфраструктура в Україні надалі працюватиме, але НАБУ та САП потрібно “очистити від російських впливів”.
“Звісно, що НАБУ і САП будуть працювати. І важливо, що Генеральний прокурор налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалася невідворотність покарання для тих, хто йде проти закону. І це те, що дійсно потрібно для України. Справи, які лежали, мають розслідуватись”, — йдеться у зверненні.
Нардеп від фракції “Голос” Ярослав Железняк заявив, що після підписання закону єдиним способом скасувати його залишається звернення до Конституційного суду. Для цього народні депутати повинні зібрати 45 підписів та зробити конституційне подання.
Нардеп зазначив, що оцінює ймовірність позитивної відповіді Конституційного суду на звернення як реалістичну, адже при схваленні законопроєкту була порушена низка статей регламенту.
“Тож починаємо підготовку та збір підписів на конституційне подання до Конституційного Суду. Потрібно буде 45 підписів депутатів…але думаю стільки ще поки в Раді знайдеться! P.S. Ще маю дуже маленьку надію на позицію партнерів, але тут буде важко все вже повернути як було”, — зазначив обранець.
Нагадаємо, голосування за описаний закон у другому читанні пройшло вдень 22 липня. Журналісти Вільного Радіо вже писали, що саме передбачає ініціатива, а також як депутати з Донеччини голосували за законопроєкт.