Підтримайте Вільне Радіо
Компенсації за зруйноване житло, іпотека та системи кредитування: які програми підтримки зараз доступні для переселенців, чи користуються вони попитом і що планує держава надалі? Журналісти Вільного Радіо розбиралися у темі.
Після понад трьох з половиною років великої війни станом на вересень 2025 року фактично жоден документ в Україні не передбачає компенсації за зруйноване чи пошкоджене житло жителів тимчасово окупованих територій.
Після початку повномасштабного вторгнення в окупованому Мелітополі на Запоріжжі тривав тримісячний експеримент з надання компенсацій за зруйноване житло в окупації без акту обстеження за програмою “єВідновлення”. Його визнали вдалим, після чого підготували законопроєкт №11161, який дозволить приймати заяви на компенсацію за пошкоджені оселі в тимчасовій окупації або зоні бойових дій.
У 2024 році нардепи підтримали законопроєкт за основу, втім він досі не набув чинності, бо його ще не підписав президент.
Проте від уряду є низка повідомлень про додаткові кошти, які мають спрямувати на компенсації саме для переселенців з тимчасово окупованих території.
У серпні в уряді повідомили, що на компенсації “єВідновлення” Україна має отримати 180 мільйонів доларів від міжнародних партнерів. Ці кошти розраховані на виплати для перших 3 700 родин.
Згодом з’явилося повідомлення, що уряд таки ухвалив постанову, за якою деякі ВПО з тимчасово окупованих територій зможуть отримати гроші на купівлю нового житла. Програма має запрацювати через 2 місяці після того, як опублікують постанову. На момент написання матеріалу (вересень 2025 року) постанову ще не опублікували.
“Допомога за новим компонентом “єВідновлення” спрямовується на придбання житла для осіб, чиї домівки лишилися на окупованих територіях. За цією програмою не проводиться перевірка стану житла — пошкоджене воно чи знищене. Не потрібно й підтверджувати права власності, але дані про наявне житло мають бути зазначені в заявці”, — зазначили Вільному Радіо в Міністерстві розвитку громад та територій.
У відомстві додали, що на першому етапі програмою зможуть скористатися внутрішньо переміщені особи зі статусом учасника бойових дій або люди з інвалідністю внаслідок війни. Подати заявку на допомогу можна буде через застосунок “Дія”. Згодом — у ЦНАПах або в нотаріусів. Заяви розглядатимуть упродовж 30 днів. Цим займатимуться комісії при органах місцевого самоврядування чи військових адміністраціях.
“Через реєстри у заявника перевірятимуть наявність статусу ВПО з попереднім місцем реєстрації на ТОТ, а також статус учасника бойових дій або підтверджену інвалідність внаслідок війни. Ключовою умовою участі є відсутність у заявника та його сім’ї (чоловік/дружина та діти) іншого житла на підконтрольній території України (крім тих, де ведуться бойові дії) та відсутність раніше отриманої державної житлової допомоги”, — роз’яснили у Мінрозвитку.
Верифікацію робитиме Міністерство фінансів через Державний реєстр речових прав. Також не розглядатимуть заяви від людей, які перебувають під санкціями або мають судимість.
Розмір допомоги для переселенців становитиме до 2 мільйонів гривень — на одну людину або ж сім’ю. Їм видаватимуть житлові ваучери, які в електронному вигляді зберігатимуться в Державному реєстрі пошкодженого та знищеного майна.
Ваучер можна використати для:
180 мільйонів доларів від міжнародних партнерів — поки єдине джерело фінансування цієї ініціативи. Але в Мінрозвитку додали, що Програма може фінансуватися за кошти держбюджету, міжнародної допомоги, кредитів та грантів від партнерів, а також — можливих репарацій з РФ у майбутньому.
Станом на серпень 2025 року росіяни окупували 20,05 тисяч км², або 75,6% території Донецької області.
З 24 лютого 2022 року російська армія захопила понад 430 населених пунктів Донеччини. Ще 439 населених пунктів області в окупації з 2014 року.
Офіційне визнання окупації впливає на зареєстрованих на цій території ФОП (які мусять перереєструватися на вільній території), а також на питання призначення компенсацій за пошкоджене чи зруйноване житло (станом на вересень 2025 року отримати компенсацію за зруйноване в окупації житло неможливо).
У липні 2025-го після успіху так званого Мелітопольського експерименту уряд дозволив проводити дистанційне обстеження зруйнованого або пошкодженого майна в інших регіонах.
Акт дистанційного обстеження дозволяє внести об’єкт до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. А це одна з ключових умов для отримання компенсації або житлового сертифіката.
Тобто у власників житла, яке постраждало через бойові дії, з’явився новий спосіб отримати компенсацію. Тепер оцінку збитків можна провести дистанційно через “Дію”, навіть якщо потрапити на місце небезпечно або неможливо.
Однак новий механізм не стосується майна, що лишилося на тимчасово окупованих територіях. У постанові йдеться лише про квартири, будинки, садиби, які розташовані в зоні активних бойових дій.
“Я б тут акцентувала, що в постанові №815 йдеться саме про підконтрольну Україні територію, де відбуваються активні бойові дії і комісія не може виїхати на місце для перевірки. На цих територіях мають функціонувати державні інформаційні електронні ресурси. Новий механізм не покриває тимчасово окуповані території”, — наголошує юристка ГО “Донбас SOS” Наталія Юрлова.
Для встановлення факту пошкодження можна використовувати фото, відео, аеро- та супутникові знімки.
“Якщо матеріалів, свідчень свідків немає, то дистанційне обстеження має провести комісія. Зокрема із використанням безпілотника. Запит на дозвіл зробити це вони мають брати у генштабі ЗСУ”, — розповідає Юрлова.
Але, за словами юристки, постанова не гарантує, що комісія зможе проводити всі необхідні дії. Фахівці не забезпечені необхідним технічним устаткуванням, бракує також людей, які готові виїжджати в зону бойових дій та вміють працювати з безпілотниками. Як отримати доступ до супутникових знімків також поки роз’яснень немає.
Крім того, за ці роки ситуація змінювалася, і подекуди окупанти намагалися приховати або повністю ліквідувати наслідки обстрілів на загарбаних територіях. До прикладу, в Маріуполі раніше можна було зафіксувати пошкодження за допомогою знімків. Але там, де колись були руїни, зараз вже може бути рівний майданчик або нові будівлі. Тому довести право на компенсацію за новим механізмом, навіть якщо він запрацює для тимчасово окупованих територій, в окремих випадках вже буде неможливо.
Наразі існує розбіжність у даних щодо кількості ВПО в Україні: Мінсоцполітики вважає, що їх 4,6 млн, а Міжнародна організація міграції — що їх 3,5 млн.
Не всі з цих людей потребують житла, але це питання — вкрай важливе для тих, хто залишив свої домівки. Неможливість отримати нову оселю часто змушує людей повертатися навіть у небезпечні окуповані регіони.
У 2025 році в Україні працює кілька інструментів для того, щоб отримати квартиру для ВПО замість втраченого житла під час воєнних дій.
Програма “єВідновлення”
Програму запустили весною 2023-го, майже через рік після реєстрації відповідного законопроєкту.
Перші виплати на термінові ремонти нарахували в червні 2023 року, через 2 місяці після запуску цього етапу “єВідновлення”. Другий етап програми стосувався вщент зруйнованих осель. Офіційно він стартував з 1 серпня 2023 року, тоді почали видавати сертифікати на житло. У січні 2024 року в Україні запустили третій етап державної програми, за яким компенсують витрати на капітальні ремонти вартістю від 200 тисяч гривень.
У 2025 році програма “єВідновлення” стикнулася з фінансовим дефіцитом: у бюджеті закладені лише 4 млрд грн із необхідних 30. Пізніше в уряді повідомили, що спрямують 15 млрд грн на компенсації за знищені домівки для ВПО. Йшлося про окрему програму від Мінсоцполітики та Мінрозвитку, яку створили спеціально для переселенців. Однак гроші все ще надаватимуть за “єВідновленням”.
Та навіть цих коштів замало, тому уряд вів перемовини зі Світовим банком та Банком розвитку Ради Європи про додаткове фінансування.
Станом на квітень 2025 року понад дві тисячі родин українських переселенців вже обміняли житлові сертифікати “єВідновлення” за знищене бойовими діями житло на нові домівки. Ще дві тисячі родин вже мають сертифікати, однак досі шукають житло.
Програма “єОселя”
“єОселя” надає кредити під 3% і 7%, але для переселенців діє лише ставка у 7% річних. Проте уряд зробив певні послаблення:
Попри це, програма не надто популярна серед переселенців: із 20 тис. виданих іпотек лише 200 отримали переселенці. За даними Укрфінжитла, їхня частка становить 11,3% від усіх учасників програми (1 585 людей).
Умови кредиту: житло має відповідати нормам площі (52,5 кв. м на одну-дві людини +21 кв. м на кожного наступного члена родини), а позичальник повинен підтвердити платоспроможність.
З початку року і до вересня 2025 року понад 4,6 тисячі українців скористалися програмою “єОселя”. Загальна сума наданих пільгових кредитів на житло сягнула 8,4 мільярда гривень. Кредити під 7% отримали 83 українці без власного житла, 40 ВПО та 6 ветеранів.
Кредити від Держмолодьжитла та KfW
Спільна українсько-німецька програма “Житло для ВПО” пропонує умови, які частково є вигіднішими, ніж у “єОселі”:
Кредит надається один раз і лише для купівлі житла, яке не перебуває в окупації.
У травні 2025 року Україна та Банк розвитку Ради Європи підписали рамкову Угоду про позику в 50 мільйонів євро на пільгове кредитування житла для переселенців. Уряд взяв гроші в борг для того, аби й надалі фінансувати проєкт.
Пільги на оренду житла
З 2024 року держава тестує програму пільгової оренди для ВПО. Спочатку вона працювала у 9 областях, а в 2025-му поширюється на всю країну.
Переселенці, які витрачають на оренду понад 30% доходу, можуть отримати субсидію. Важливою умовою є офіційний договір найму.
Сума допомоги розраховується з урахуванням:
Ще в листопаді 2024 року депутати проголосували за закон, що передбачає створення інтерактивної карти нерухомості, яка не використовується. На її основі ВПО зможуть знаходити доступне житло. Базу формуватимуть після всеукраїнської інвентаризації, а доступ забезпечить Мінцифри через застосунок “Дія”. Але коли саме вона запрацює, поки невідомо. Тим паче, закон також досі не підписав президент України.
Нагадаємо, уряд досі працює над новою програмою підтримки переселенців, який поки має умовну назву “Пакет ВПО”. Він повинен об’єднати різні види допомоги для переселенців.
Тим часом тільки на Донеччині понад 650 родин переселенців стоять на квартирному обліку в черзі на житло. Загалом це 1 153 переселенці, які очікують на отримання житла в регіоні. Так, 385 родин потребують житла для тимчасового проживання, 228 — для постійного проживання і ще 40 чекають на соціальне житло.