Підтримати
Хвилина Олександр Шередекін
Олександр Шередекін. Фото: Facebook/“Бахмутський краєзнавчий музей”

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо 23-річного бахмутянина Олександра Шередекіна, який до повномасштабного вторгнення працював шкільним психологом, а у березні 2024 року відправився на захист рідних земель. Загинув хлопець під час обстрілу.

Про життя Олександра Шередекіна розповіли на фейсбук-сторінці проєкту “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Вільне радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних і знайомих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами.

Народився Олександр 11 грудня 1999 року в Бахмуті. Тут він закінчив школу та вступив до Горлівського інституту іноземних мов. Поза навчанням хлопець активно займався скейтбордингом.

“Саша Шередекін, випускник нашого інституту, життєлюбний і артистичний”, — згадує Олександра викладачка історії ГІІМ Юлія Стуканова.

Після випуску з інституту хлопець влаштувався дитячим психологом у Бахмутську школу №7. У березні 2022 року його призвав на військову службу Бахмутський районний ТЦК та СП.

На фронті молодший сержант Олександр Шередекін був командиром 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти військової частини А 7270. 

“Разом були з самого початку. Він був та є одним з найкращих бійців батальйону. Був світлою, доброю, веселою людиною, завжди знав, що сказати, як допомогти і підтримати”, — згадує Олександра його побратим Владислав.

За віддану службу Олександра нагородили медаллю “За хоробрість в бою” і нагрудним знаком “Ветеран війни — учасник бойових дій”.

Загинув хлопець 28 липня 2024 внаслідок російського мінометного обстрілу біля села Олександрополя Покровського району.

У захисника залишилася мати, яка переїхала до Кременчука на початку повномасштабного вторгнення. У цьому ж місті його й поховали на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України.

Світла памʼять. 


Завантажити ще...