У липні Оксана Лук’янець з Бахмута ледь не загинула: після ракетного обстрілу її відкопали у величезній вирві. Жінку з тяжкими пораненнями 11 днів рятували в реанімації Дніпра, зокрема збирали назад роздроблену ногу — робили все, аби її не ампутувати. Згодом львівським лікарям разом з британською хірургинею вдалося пересадили великий м’яз зі спини на ногу і він прижився. Розповідаємо детальніше про унікальну операцію і порятунок.
“На цей час ми стверджуємо, що клапоть [м’язу] остаточно прижився, ускладнень у пацієнтки не виникло, і її переводимо для подальшого лікування у травматологічне та ортопедичне відділення”, — каже хірург центру “Незламні” у Львові Гнат Герич. Він — один з тих, хто веде пацієнтку з Бахмута.
Історію 40-річної бахмутянки Оксана Лук’янець розповіли у Першому медичному об’єднанні Львова.
“Авіабомба прилетіла до центру міста [Бахмут], о 12-й дня. І все, мене засипало. Чоловіка відкинуло”, — згадує обставини поранення Оксана.
Тоді її ледь живою відкопали з 5-метрової вирви після удару російської ракети. До лікарні Дніпра жінку привезли у вкрай важкому стані: осколки вразили праву легеню, печінку, ліве плече, а на кінцівках були відкриті переломи обох ніг та правої руки.
Одинадцять днів лікарі Дніпра боролися за життя бахмутянки у реанімації. А як тільки змогли стабілізувати стан, перевезли евакуаційним потягом до Львова у Національний реабілітаційний центр “Незламні”.
За це час Оксана Лук’янець витримала 10 хірургічних операцій. Поки були ушкоджені критично важливі внутрішні органи, а жінка залишалась занадто слабка, ногу не оперували. Коли Оксані вже не загрожувала загибель, настав час боротись за можливість ходити.
На одній нозі був складний відкритий перелом, від якого кістка оголилася. Прогнози лікарів були невтішні: загрожувала ампутація. Але хірурги вирішили провести складну реконструктивну операцію “free flap”.
Для довідки:Лікарям довелося видалити відмерлі тканини, через що утворилася рана, яку терміново необхідно було закрити. Єдина можливість зберегти ногу в такій ситуації — це мікрохірургічна операція “free flap”. Хірурги беруть клапоть м‘яза з неушкодженої частини тіла та пересаджують його на травмовану ділянку, зшиваючи найменші судини. Такі технології дають шанс зберегти кінцівки, обличчя, органи та частини тіла, запобігають ампутаціям кінцівок та суттєво покращують якість життя пацієнтів з воєнною травмою.
У день операції хірург казав:
“Ми виконуємо складну реконструктивну операцію вперше на наших теренах — пересадку найширшого м’язу спини для закриття кісткового дефекту. Забирається найширший м’яз спини й пересаджується на ділянку гомілки з вшиванням мікросудин, для його живлення від судин гомілки. Ця операція дає можливість реконструювати кістку та зберігти кінцівку”, — розповів хірург центру “Незламні” Гнат Герич.
Оперували 12 годин, втручання пройшло успішно: оголену кістку постраждалої змогли закрити.
Під час операції лікарям допомагала відома британська реконструктивна хірургиня Сара Такер з Оксфордської клініки.
“Я приїхала з Оксфорду, моя спеціалізація — важкі травми кінцівок. Я в Україні для того, аби удосконалити навички з реконструктивної хірургії. Завдяки таким операціям можна не лише відновити функціональність кінцівок, а й їхній естетичний вигляд. Без реконструктивної хірургії пацієнти з такими травмами мали б вищий ризик ампутацій”, — казала лікарка.
Згодом лікарі побачили, що пересаджена ділянка тканин добре приживається, а кровопостачання тканин відновлюється.
“Нині можемо сказати напевне: пересаджений м‘яз прижився. Кінцівку врятовано. Й хоча попереду на Оксану чекають ще декілька операцій на кістці, вона точно зможе ходити своїми ногами”, — кажуть лікарі.
Жінка каже журналістам, що хоче якнайшвидше одужати.
“У мене мрія — скоріше б зняли оці всі апарати”, — каже Оксана.
А поки її чоловік доглядає її: розчісує, годує та робить усе що потрібно.
Очільник Донеччини Павло Кириленко з квітня закликає мешканців області евакуюватись. З серпня така евакуація стала обов’язковою. Проте це не означає, що мешканців із зони обстрілів можуть вивезти проти їхньої волі. За оцінками місцевої влади у Бахмутській громаді залишаються ще близько 15 тисяч мешканців, серед них близько тисячі дітей. Ці люди щоденно наражають себе на небезпеку загинути внаслідок обстрілів російських окупантів.
Читайте також: