Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — 21-річний військовослужбовець Національної гвардії України Даниіл Білюк. Він навчався на рятувальника, але з початком повномасштабного вторгнення долучився до армії. Під час свого останнього бою Даниіл відбив штурм та знищив ціле відділення окупантів.
Історію життя і загибелі Даниіла Білюка опублікували на Платформі пам’яті “Меморіал”.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Даниіл Білюк народився 29 вересня 2002 року. Дитинство і юність хлопця минули в селі Білокоровичі на Житомирщині.
У 2020 році Даниіл закінчив Білокоровицький ліцей. Після школи вступив до вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності у Вінниці. Там хлопець здобув фах рятувальника.
У 2021 році Даниіл пішов на строкову службу. А після початку повномасштабного вторгнення Росії підписав контракт і вступив до лав 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України “Рубіж” 4 батальйону оперативного призначення “Сила Свободи”.
Служив кулеметником, мав позивний Тамплієр. Коли хлопця вперше запитали, чи вміє він працювати з кулеметом, відповів чесно — ні. На що почув: “Навчишся”.
Із 2023 року Даниіл брав активну участь у боях за Бахмутський район на Донеччині. За життя захисника нагородили нагрудним знаком “За чин”.
Близька подруга та однокласниця Даниіла Олеся Філімончук згадує його:
“За безпеку інших завжди переживав більше, ніж за свою, говорила йому не геройствувати, але це було не про нього, бо він був народжений Героєм. Хотів жити більше, ніж я, хотів мати сімʼю, дітей, було багато мрій та планів на життя. По-справжньому вмів любити як ніхто, віддавав цю любов всім довкола. Був невимовно сміливим та сильним на свій 21 рік.”
Даниіл мріяв про власний дім, хотів побачити всю Україну, створити сім’ю, виховати доньку, яку планував назвати Олександрою. Також мріяв завести собаку породи доберман. Ці плани залишилися нездійсненними.
30 квітня 2024 року поблизу селища Спірне Донецької області Даниіл Білюк під час російського штурму самотужки знищив ціле відділення окупантів, відбив наступ і врятував позиції та побратимів. Під час бою захисник зазнав смертельних поранень внаслідок влучання FPV-дрона.
Даниіла Білюка поховали в його рідному селі Білокоровичі. У нього залишилися батько, мати та сестра.
Вічна пам’ять полеглому бійцю.