Підтримайте Вільне Радіо
Росія систематично знищує українські книжки на тимчасово окупованих територіях, зокрема на Донеччині, та навчає українських школярів за підручниками з історії нового зразка. У них вся історія України розглядається з російської імперської оптики, приховується роль козаків у освоєнні південної частини України, а відповідальність СРСР за початок Другої світової війни перекидається на “Колективний Захід”.
Про це йдеться у статті “Від Малоросії до СВО. Що розповідають про Україну російські підручники з історії”, опублікованій виданням “Тексти”.
“Нещодавно російський міністр освіти Сергій Кравцов повідомив, що російський уряд протягом трьох років забезпечить усі російські школи єдиними, уніфікованими підручниками з усіх предметів. Щодо історії, то такий єдиний підручник уже надрукований для 10-го та 11-го класів. І ці підручники вже є на окупованих територіях Донеччини”, — йдеться у публікації.
Журналісти проаналізували сучасні російські підручники з історії для учнів 8,9,10 та 11 класів, за якими українським дітям в окупації доводиться навчатися, та виявили низку маніпуляцій історичними фактами задля пропагандистського ефекту.
У підручнику за восьмий клас історія Росії починається з правління імператора Петра І, однак дітям нагадують, що Росія нібито існувала “задовго” до проголошення Російської імперії у 1721 році. Нібито коли український та білоруський народи лише формувались, Росія вже “пройшла великий шлях”, а Москва нібито стала “справжньою православною Руссю”.
Підручник поширює міф про те, що Російська імперія була “найбільш гуманною з імперій” та терпимою до інших народів. Факти насильницького підкорення азійської частини Росії, зокрема Казанського ханства та Кавказу, знищення національних еліт цих народів та асиміляції населення замовчуються. Українські землі у підручнику називають “органічним продовженням Росії”, замовчуючи, що ці території дістались російській імперії військовим шляхом.
Союз Івана Мазепи зі Швецією під час Північної війни на початку 18 століття у підручнику називають емоційно забарвленим терміном “Зрада Мазепи”. Стосовно територій сучасної України застосовують назву “Малоросія”, термін, який застосовували ще у часи Російської імперії.
Замовчується і роль козаків у освоєнні та заселенні територій сходу та півдня сучасної України, натомість наголошується на ролі російської імператриці Катерини ІІ у нібито “заснуванні” низки українських міст.
“Стирання місцевої історії до моменту поневолення — типова практика колонізаторів. Вони намагаються створити уявлення, що справжня історія почалася лише після їхнього приходу. Але про це не дізнаються українські діти в окупованих Росією містах і селах, які вчитимуть українську історію за російськими підручниками”, — йдеться у статті.
Українських діячів визвольного руху, які після лютневої революції у Російській імперії у 1917 році проголосили Українську Центральну Раду, у книжці маркують “сепаратистами” та “буржуазними націоналістами”, які діяли під впливом Заходу. Наслідуючи практику радянських підручників, весь визвольний рух українського народу на початку 20 століття нові книжки висвітлюють у виключно негативному світлі.
Українське національне прагнення до незалежності у книжках заперечується, натомість провина за війну на території Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки лежить на “іноземних силах”.
Штучний голод в УРСР, організований радянським керівництвом, зокрема Сталіним, аби придушити волю українського народу до спротиву колективізації, пояснюють “помилками колективізації”, неврожаєм та поганою погодою. Про закон “п’яти колосків”, чорні дошки та оточення українських сіл військовими, які не випускали голодних селян шукати їжі деінде, у підручнику не згадують.
“У 1932–1933 рр. в Україні, Північному Кавказі, Поволжі, Казахстані та інших регіонах СРСР спалахнув голод. Він був спричинений наслідками помилок колективізації: скороченням поголів’я худоби, вилученням зерна, що призначалося для посівів, які наклалися на неврожай від несприятливих погодних умов. Від голоду в різних регіонах СРСР загинуло від 5 до 7 млн осіб”, — так пояснили у новому підручнику причини Голодомору.
У підручниках возвеличується радянська індустріалізація, однак автори цих праць не згадують, що заводи, електростанції та інші об’єкти для СРСР будували західні компанії. Ціною цієї індустріалізації було масове вилучення зерна, зокрема в українських селян, та продаж його за кордон.
Нова російська історія замовчує роль СРСР у початку Другої світової війни разом із нацистською Німеччиною. Пакт Молотова — Ріббентропа називають “вимушеним та корисним кроком”, а також уточнюють, що низка західних держав також підписувала з німцями договори (радянсько-німецький пакт про ненапад мав секретний додатковий протокол про поділ Європи, жодна інша держава, яка не була союзницею Гітлера, не ділила з Німеччиною території). Радянську анексію західних регіонів України та Білорусі називають “захистом населення”, агресивний напад на сусідню Польщу — “відсуванням кордонів”.
У розділах про Другу світову підручники повторюють спростовані міфи, зокрема, про “подвиг панфіловців” (достовірність цих подій історичною наукою не підтверджена). Книжки героїзують Сталіна, Жукова, Конева, описують техніку і бої, але замовчують про репресії, загородзагін, голод у тилу та м’ясні штурми. На людські жертви відвели один абзац зі 165 сторінок, виділених під опис війни.
Підручник для російських 11-класників, який видали у Росії у 2024 році авторства Мединського та Торкунова, присвячений розпаду СРСР, сучасній Росії та її зовнішній політиці, зокрема подіям після 2022 року.
“Якщо підручники за 8, 9 класи й навіть підручник авторства Мединського за 10 клас написані саме як підручники (вони загалом зберігають нейтральний тон, навіть маніпулятивні твердження підкріплюються фактами й аргументами), то посібник з історії за 11 клас – це зібрання пропагандистських штампів та наративів, які лунають на російських телеканалах і у заявах керівників країни-терористки з лютого 2022 року”, — йдеться у статті видання “Тексти”.
Період “перебудови” в СРСР подається зі звинуваченнями на адресу “націоналістів” та “сепаратистів”, яких нібито підтримував Захід та які, за версією авторів підручника, “погрожували російськомовному населенню”. Раніше розділи про “перебудову” в російських підручниках називали “демократизацією”, тепер — “міжнаціональними конфліктами”.
Референдум 1991 року, на якому 90% українців підтримали незалежність, доповнили твердженнями, що він нібито відбувся “з порушенням конституцій СРСР та УРСР”. Розпад СРСР прямо назвали “найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття” (теза, яку сам лідер країни-агресорки Путін регулярно повторює).
Останній розділ оновленого підручника з історії для 11-класників має назву “Причини СВО”. У ньому “Колективний Захід” звинувачують у спонсоруванні “русофобії” у колишніх республіках СРСР та фінансуванні революцій, аби розчленувати Росію та відібрати її ресурси. Майдан підручник називає військовим переворотом, а чинну українську владу — хунтою. Червоним у книзі виділили термін “український неонацизм”, який автори описують як “озлоблене національне, мовне та культурне насильство агресивної меншини над більшістю”.
Причини початку “СВО”, викладені у підручнику, — це бажання Росії “врятувати планету від апокаліпсису”.
“Якби Україна, вступивши до НАТО, спровокувала б військовий конфлікт у Криму чи Донбасі, то на підставі Статуту НАТО Росія виявилася б одномоментно у стані війни з усіма учасниками Північноатлантичного блоку: від США та Англії до Німеччини та Франції. Це був би, мабуть, кінець цивілізації. Цього не можна було допустити”, — пояснили у підручнику його автори.
У дослідженні видання “Тексти” підсумували, що тези, викладені у підручниках, ігнорують свою криваву колонізацію багатьох народів, виправдовують злочини радянської влади, підважують факт здобуття незалежності Україною та пояснюють причини початку війни тезами пропаганди. Вони підтверджують, що метою російської влади залишається повна окупація України та знищення її як незалежної держави.
Саме за цими книгами повинні вчитися українські діти в окупації.
Нагадаємо, ставленики Кремля заявили про “масштабні” внутрішні роботи в палаці культури “Чайка”. Історичну будівлю окупованого Маріуполя нібито відновлять до кінця 2025 року.