Підтримайте Вільне Радіо
У липні 2025 року російські окупанти захопили 395 км² території Донеччини. Це майже стільки ж, скільки було у червні, і становить близько 1,7% всієї області. У повну окупацію потрапили ще 15 сіл. На кінець липня 2025 року ЗСУ контролюють трохи більше ніж чверть регіону. Розповідаємо, як минув липень на фронтах Донеччини.
Усі дані, наведені нижче, журналісти Вільного Радіо подають, спираючись на інформацію Генштабу, бригад Збройних сил України, українських журналістів, а також аналітичного порталу DeepState.
Журналісти Вільного Радіо підрахували, що за липень 2025 року російські військові захопили територію площею близько 395 км². Це майже стільки ж, скільки було у червні — того місяця Збройні сили втратили контроль над територією площею 396 км².
Нині з 26,5 тисячі квадратних кілометрів загальної площі Донеччини в окупації перебувають 19,7 тис. км², або 74,3%. Тобто за минулий місяць під контролем російської армії опинилося ще приблизно 1,7% від загальної площі області.
Темпи просування російських військ на Донеччині знижувалися щомісяця в період із грудня 2024-го до березня 2025 року. Але у квітні ця тенденція змінилася — відтоді кількість захоплених територій у Донецькій області зростає щомісяця.
Упродовж липня 2025 року російська армія просунулася на Новопавлівському напрямку, захопивши близько 173 км² території. Це на 11 км² менше, ніж у червні, але на третину більше, ніж у травні.
Зокрема, окупаційні війська захопили такі села:
Загарбники наступають на цьому напрямку без використання бронетехніки. Водночас піхотні штурми мають активну підтримку безпілотників.
“Піхота висувається в ту ділянку, куди їм потрібно прийти, — під безпілотники. Тобто “мавік” контролює ті [групи] піхоти противника, які висуваються, а при виявленні наших сил туди спрямовуються вже ударні безпілотники. Це і скиди, і FPV-дрони. Масова частка збільшилась, але бронетехніки взагалі мінімум”, — говорив військовослужбовець 31-ї окремої механізованої бригади на позивний “Вектор”.
Попри активні штурми, російській армії не вдається прорватися до Дніпропетровської області, запевняють у ЗСУ.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця” Віктор Трегубов також наголошував на активному використанні росіянами дронів:
“Це вже не поодинокі інциденти, а звична частина війни. Безпілотники зараз виконують ту ж роль, що колись артилерія або стрілецькі бої. Ці постійні атаки, розвідка, удари — вже понад рік як буденність на фронті”, — зазначив Віктор Трегубов.
Поки ЗСУ стримують атаки росіян у районах сіл Ялта, Зелений Гай, Дачне і не дають прорватися на Дніпропетровщину, — окупанти в іншому місці перетнули межу із Запорізькою областю.
Так, за даними аналітичного порталу DeepState, загарбники змогли посунути лінію фронту від села Зелене Поле на Донеччині впритул до села Темирівка, що на Запоріжжі.
Навколо самого Покровська українські захисники вже кілька місяців тримають оборону, але в липні фронт дещо зрушився — не на користь ЗСУ.
Так, росіянам вдалося захопити приблизно 115 км² території на цьому напрямку. Це майже стільки ж, скільки було у червні, але менше, ніж у травні. Зокрема, окупаційні війська повністю захопили села Шевченко, Новоторецьке, Разіне, Федорівка, Зоря та частково Яблунівку.
Та хоч окупанти й просуваються, у ЗСУ зазначають, що в липні активність російської армії на цьому відтинку зменшилася.
“Вони ж не можуть просто матеріалізуватися десь поруч із лінією бойового зіткнення і звідти одразу йти. Їм потрібно туди якось дістатись — тобто чимось доїхати, зібрати певну групу. І вже звідти, з кілометрів двох-чотирьох, висуватися в бік наших позицій. Ми їх виявляємо і намагаємося не пускати до піхоти. Вони просто йдуть, як зомбі, через поле і просто помирають”, — розповідав старший офіцер відділення комунікацій 59-ї ОШБр Тарас Мишак.
Але попри такі заяви ЗСУ, у липні диверсійно-розвідувальна група окупаційних військ змогла проникнути в Покровськ. Голова ДонОВА запевнив, що її шукають, але чи знайшли — так і не уточнили.
Тим часом українські військкори вже заявляють про критичну ситуацію з протидроновою боротьбою на Покровському напрямку.
“Ми програли антидронову війну з росіянами на Покровському напрямку. <…> Для загального розуміння скажу, що наші гексакоптери ворог збиває своїми FPV. Навіть не над своїми позиціями, а при злеті! Росіяни системно підійшли до безпілотної війни: суттєво підтягнули засоби радіоелектронної боротьби і радіоелектронної розвідки, яких у них більше ніж достатньо. І мають змогу бачити точки роботи наших дронарів”, — писала кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко-Мерінова.
Після того як у травні наступ росіян на Торецькому напрямку сповільнився, навколо міста триває поступове просування загарбників.
За липень армійці окупантів захопили тут 25 км² території — це менше, ніж у червні. Найбільших просувань росіяни досягли на відрізку від окупованого села Неліпівка до сіл Щербинівка та Петрівка. На цій самій ділянці фронту в окупацію остаточно потрапили східні околиці Торецька.
Далі, на північ, лінія фронту біля міста залишилася без змін. Втім, ЗСУ остаточно втратили контроль над Курдюмівкою, Озарянівкою та Диліївкою.
У липні ця ділянка фронту потрапила в центр уваги завдяки російському “танку-чудовиську”, на знищення якого українські захисники витратили 60 дронів.
Але навіть така винахідливість не допомагає росіянам суттєво просуватися на Торецькому напрямку, запевняють у ЗСУ.
“Найменше просування, яке ворог має, починаючи з 2022 року під час “повномасштабки”, — це власне в смузі оборони нашої бригади. Вони зуміли просунутися від Горлівки до Торецька — все, що вони за цей час зуміли. Звичайно, що ворога ця ситуація абсолютно не влаштовує — їх це зводить з розуму, тому що він не може на цій ділянці підійти впритул до Костянтинівки”, — пояснював пресофіцер 100-ї ОМБр Сергій Хомінський.
Він також оцінив, що за час відкритого вторгнення втрати російської армії в зоні відповідальності його бригади сягнули понад 20 тисяч убитими та 30 тисяч пораненими.
Лінія фронту в Часовому Ярі та навколо нього не зазнала жодних змін упродовж липня 2025 року. Ані Генштаб ЗСУ, ані аналітичний портал DeepState не фіксували рухів на цьому напрямку.
Однак в останній день липня окупаційна армія заявила про нібито повний контроль над Часовим Яром.
Ці заяви Вільному Радіо спростував очільник міської ВА Сергій Чаус.
“Те, що їм хочеться, та те, що вони можуть, — це зовсім різні речі. На даний момент [ранок 31 липня] оборона міста Часів Яр триває”, — запевнив Сергій Чаус.
Крім того, він повідомив, що в передостанній тиждень липня з Часового Яру вдалось евакуювати цивільних.
Нині місто, за словами військових, перетворилося на “кладовище техніки, тіл та дронів”.
На Сіверському напрямку у липні 2025 року росіяни захопили 23 км² території — це менше, ніж у червні, але вдесятеро більше, ніж у травні.
Внаслідок просування лінії фронту в остаточну окупацію потрапило село Верхньокам’янське. Також зафіксоване просування загарбників від села Білогорівка на Луганщині у бік Григорівки на Донеччині.
Кількість атак на цьому напрямку не є стабільною — від п’яти до декількох десятків штурмів на добу. А 25 липня росіяни відправили в атаку на Сіверському напрямку близько 80 одиниць різноманітної техніки.
Військові стверджують, що на цій ділянці загарбники кидають у бій усе, що мають.
“Противник використовує різні тактики штурму: від піших малих груп — від 1 до 6 осіб — до танків і легкоброньованої техніки. І, звісно ж, мотоцикли та багі”, — сказав в ефірі Армії TV начальник відділення комунікацій 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади Володимир Голягін.
На Лиманському напрямку росіяни захопили за липень 2025 року 59 км² — майже вчетверо більше, ніж у червні, та втричі більше, ніж у травні.
Найсильніше лінія фронту змістилася в районі села Зелена Долина, яке тепер повністю окуповане.
За словами військових, які служать на цій ділянці, 80% російських піхотинців, які йдуть в атаку на Лиманському напрямку, одразу гинуть або потрапляють у полон.
“Логіка російського офіцера така: мені байдуже, скільки людей померло. Йому головне — щоб на карті він міг показати, що вони захопили якусь певну територію”, — говорив в ефірі Армія TV командир екіпажу БПЛА на позивний “Кара небесна” із 4-ї бригади оперативного призначення “Рубіж” Нацгвардії України.
У таких умовах фронт Лиманського напрямку перетворився на територію, де важко знайти поле чи посадку, де не точилися бої.
“Передній край нашої бригади буквально всіяний тілами російських штурмовиків. Але попри це ворог постійно отримує регулярне і вчасне поповнення, щоб підтримувати темпи своїх атак”, — додавав в ефірі “Суспільне Новини” військовослужбовець 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго Василь Денисюк.
Раніше ми розповідали, що через збільшення кількості обстрілів та наближення лінії фронту в Костянтинівці демонтували портрети полеглих земляків на Алеї пам’яті. Фото зберігатимуть у безпечному місці, аби вони не постраждали внаслідок бойових дій.