Підтримайте Вільне Радіо
64-річний Ігор Кір’яненко — цивільний лікар із Донецька, який сім років перебував у полоні Росії за співпрацю з українською розвідкою. Чоловіка вдалося звільнити 14 серпня 2025-го. Згодом він розповів про пережиті тортури в інтерв’ю журналістам.
Про це йдеться в інтерв’ю Ігоря Кір’яненка журналістам Hromadske.
У Донецьку 64-річний Кір’яненко мав родину та бізнес. У 2014-му, коли місто окупували, виїхати не зміг, бо доглядав за літньою матір’ю і хворим братом. Тоді ж почав співпрацювати з українською розвідкою.
“Мені порадили тримати у спілкуванні з оточенням “середню нішу” — нібито я і не за Україну, але і не за “ДНР”. Про співпрацю зі спецслужбами я не розповідав нікому, навіть дружині. Хіба що моя колега, напевно, здогадувалась, бо однієї миті порадила мені тікати. Дарма я не дослухався до її інтуїції.”, — каже чоловік.
30 грудня 2018-го його затримали. У тюрмах на окупованій частині Донеччини загарбники піддавали Ігоря різним тортурам.
“Цей день я добре памʼятаю — 30 грудня 2018 року. Був ранок, і я виїжджав машиною на ринок. Раптом дорогу попереду мене перекрило інше авто, позаду під’їхали ще дві машини, збоку мікроавтобус. Повистрибували люди в зеленому, у масках, зі зброєю в руках. Мене витягли з машини, й одразу кілька разів ударили по голові.
Обличчям у сніг, пакет на голову, наділи наручники. Посадили в машину — і поїхали. Ось так я і познайомився із силовими структурами «донецької народної республіки”.
Попри це, каже чоловік, не відмовився від української мови й не брав російського паспорта.
“Тортури були регулярні. І я ніколи не уявляв, що вони можуть бути такими “витонченими“. У мене вже був старший вік — 57 років, але нікого це не зупиняло. Я взагалі не уявляв, що таке буває”, — розповів звільнений заручник.
Кірʼяненко каже, що в полоні ще до висунення підозр йому повибивали всі зуби, а крайні ікла тягнули чимось металевим — припускає, що це були плоскогубці. Також поламали йому ребра й пальці на руках.
“Розклали мене на столі, як на хресті розіп’яли. Знову допитували. Я, звичайно, нічого не говорив. Відчув, що з мене зняли взуття й шкарпетки. Прикрутили якісь дроти на ноги й на пальці та почали катувати струмом. Було боляче й страшно. Я почав кричати. Вони ще жартували: “Не кричи так гучно. Над нами дитячий садок, ясла — дітей налякаєш”. Собаки”, — згадує лікар.
Також Кірʼяненко пригадав й тортури, коли його били струмом. Каже, прив’язували дроти спочатку на ноги, а потім почали також на геніталії й на вуха. Непритомнів неодноразово.
“Мабуть, найжорстокішим було, коли під носом робили глибокий розріз і діставали аж до кістки. Цей біль неможливо передати словами. Я тримався до останнього. Але потім вони пригрозили тортурами до дружини: “Завтра зранку привезімо її сюди, на столі тут розкладемо, він подивиться кіно — і відразу все розповість”, — каже чоловік.
14 серпня, після семи років полону, Ігоря Кірʼяненка звільнили.
“Сподіватися й витримати все це мені допомагали віра, надія і любов. Ми справді вірили, що все це закінчиться, що Україна із цим впорається. Надія на те, що нас ніхто не забуде, що нас обов’язково витягнуть. Ну й любов — до нашої країни, наших рідних і близьких”.
Нагадаємо, 14 серпня між Україною та Росією відбувся черговий етап обміну полоненими. На Батьківщину вдалося повернути ще 84 людини — це як цивільні, так і військові.