У Бахмуті, за який вже декілька місяців йдуть запеклі бої, лікарі оперують при світлі ліхтарів чи мобільних телефонів. А хірургічні столи “не встигають охолонути від попереднього бійця”, як вже оперують іншого, — поранених багато.
Про це розповідає фотокореспондент New York Times, який побував у Бахмуті.
“Втрати надходять такими ж стабільними темпами, як і артилерійські вибухи під час битви за контроль над Бахмутом <…> Понад 15 поранених бійців отримали медичну допомогу протягом 3 годин у середу (26 жовтня, – ред.) у другій половині дня на операційних столах, які ще могли бути теплими від попереднього пацієнта”, — повідомляє фотожурналіст.
Машини “швидкої допомоги” привозять поранених українських військових з околиць міста, де йдуть бої, одного за одним, іноді по двоє. Потім на ношах чи у візках везуть до травматології.
У місті немає електрики, тож коли починає сутеніти, лікарям та санітарам оперувати складніше.
“Медики оперували поранених при світлі налобного ліхтаря та мобільних телефонів, щоб підсвітити: електроосвітлення таке, що світло у лікарні мерехтить, а коридори у темряві”, — пише журналіст.
Бійців з поля бою привозять із різними пораненнями: куля у грудях, частково відірвана кінцівка, осколкові поранення, які залишають зяючі рани на ногах, руках, грудях та сідницях. Таким постраждалим надають допомогу в першу чергу. А бійці з менш тяжкими пораненнями чи, наприклад, зі струсом мозку, вимушені почекати.
Лікарі намагаються підтримувати бойовий дух поранених жартами та словами, які підбадьорюють.
“Попри жахливий характер поранень від вибуху та смертельну серйозність бою за Бахмут головний лікар-хірург, який назвався просто Сергієм, постійно жартував зі своїми пацієнтами <…> Поранений солдат, якого принесли на ношах, запитав, чи можна закурити. “Навіть випити принесемо — тут усе даємо!”, — цитує лікаря журналіст.
Так дбають про поранених, але врятувати вдається не всіх, резюмує журналіст.
Український фонд “Повернись живим”, який допомагає спорядженням та зброєю українським військовим, опублікував аналіз поточної ситуації на фронті. На думку аналітика, атаки ПВК “Вагнер” під Бахмутом та намагання просунутись тут ніякого стратегічного сенсу не мають. ЗСУ продовжують тримати оборону на Донеччині. Росіяни ж, попри оголошену мобілізацію та великі запаси радянської військової техніки, просунутись не можуть та втрачають стратегічну ініціативу.
Читайте також: