Три міжнародні видання у спільному розслідуванні поіменно встановили групу росіян, які розраховують траєкторії польоту крилатих ракет Росії для атак України. Дослідники покопалися у даних їхніх телефонів, зібрали їхні біографії та фото. Розповідаємо коротко про тих, про кого вдалось дізнатись.
24 жовтня видання The Insider опублікувало статтю-дослідження “Вбивці на удальонці. Хто та як наводить керовані ракети на українські цивільні об’єкти”. Його вони провели спільно з виданням Der Spiegel та спільнотою журналістських розслідувань Bellingcat.
Розслідувачі виявили секретний підрозділ у складі Головного обчислювального центру (ГВЦ) Збройних сил Росії, який визначає польотні завдання для високоточних ракет.
“Досі не було відомо, хто саме наводить ці ракети на цивільні об’єкти, але нам вдалося виявити секретний підрозділ у складі Головного обчислювального центру (ГВЦ) Збройних сил Росії, який визначає польотні завдання для високоточних ракет, та ідентифікувати 30 військових інженерів, більшість з яких — молоді чоловіки та жінки з бекграундом у сфері інформаційних технологій та навіть у розробці комп’ютерних ігор. Деталізація їхніх дзвінків, зіставлена з обстрілами, підтверджує їхню причетність до вбивства мирних жителів України”, — розповідають дослідники.
За законами, відповідальні за наведення та пуск ракет — це військові злочинці.
Розраховують польотні маршрути на спеціальних станціях у кількох секретних військових підрозділах.
“Військові інженери, деякі дуже молоді та потенційно перспективні програмісти, стають ключовими дійовими особами, які дозволяють Путіну вести агресивні війни. Їхня анонімність надає їм відчуття безкарності та дозволяє не відчувати персональної відповідальності за вбивство десятків мирних жителів. Це розслідування покликане позбавити їх цього відчуття”, — заявляють дослідники.
Ракети влучали по цивільних цілях від початку повномасштабного вторгнення. А жовтневі обстріли російською армією теплоенергетичної інфраструктури вже пошкодили щонайменше 50% теплової генерації України.Для довідки:10 жовтня російська армія завдала масованих ракетних обстрілів по житлових масивах та цивільній інфраструктурі України. Щонайменше 20 мирних жителів загинули та 108 дістали поранень. Наступного дня російські окупанти завдали ще близько 30 ударів. Ракети залишали гігантські вирви на дитячих майданчиках та виводили з ладу енергооб’єкти, позбавляючи електрики лікарні та житлові будинки. Верховний комісаріат ООН з прав людини вважає ці ракетні удари рівноцінними до воєнних злочинів.
Публічної інформації про такий підрозділ немає. Щоб встановити як називається такий підрозділ, автори дослідження проаналізували дані тисяч випускників провідних військових інститутів Росії, які спеціалізуються на ракетобудуванні та вказуванні цілей.
Виявилося, що деякі з них після випуску пішли служити до Головного обчислювального центру (ГОЦ) Збройних сил. Дослідники припустили, що це і є місце, де фахівці країни-агресори можуть займатися обчисленням траєкторій керованих ракет.
Далі виявилося, що всі ці ракетники на службі ГОЦ мають одну прописку та працюють там само, де живуть: по вулиці Знам’янка, 19 у Москві. Це — офіційна адреса Генштабу Збройних сил Росії.
Більшість зі співробітників ГОЦ закінчили академію ракетних військ стратегічного призначення імені Петра Великого, Військово-морський інженерний інститут. Деякі прийшли з офіцерської служби на флоті. А дехто у минулому — корпоративні IT-шники та навіть дизайнери комп’ютерних ігор.
Для того, аби точно встановити — чи справді працівники ГОЦ керують ракетами, які масово та здалеку вбивають українців, дослідники вивчили метадані телефонних розмов начальника цього центру — генерал-майора Роберта Баранова.
“Аналіз його дзвінків <…> показав: щоразу перед запусками крилатих ракет (про які відомо з відкритих джерел) йому дзвонили з одного конкретного номера, який, як ми визначили, належить полковнику Ігорю Багнюку, зареєстрованому за тією ж адресою , що й інші відомі офіцери ГОЦ, — на Знам’янці, 19. Потім ми вивчили метадані дзвінків самого Багнюка та виявили його інтенсивне спілкування більш як із 20 військовими інженерами та айтішниками з ГОЦ”, — пояснюють розслідувачі.
Далі вони об’єднали дзвінки, які повторювалися, та з таких кластерів встановили команду з 33 військових інженерів. Усі вони у підпорядкуванні полковника Багнюка. Та навіть виявили які підрозділи цього центру запускають які види ракет.
Отже, як вважають розслідувачі на базі наявної інформації, в ГОЦ є 3 команди, кожна з яких програмує траєкторії польоту одного типу високоточних ракет:
Журналісти видання The Insider подзвонили навідникам за номерами телефонів з отриманого білінгу. Усі вони визнали, що ці телефонні номери дійсно належать їм. Але категорично заперечували, що працюють у Головному обчислювальному центрі та мають якесь відношення до обстрілів України.
“Наприклад, один із них визнав, що його звуть Сергій Володимирович Ільїн, але заявив, що є “самозайнятим” та працює сантехніком: “Жодного відношення до якихось обчислень я не маю, хіба тільки до тих, які потрібні для сантехнічних робіт”. Лейтенант Артем Веденов <…> заявив, що працює на свинофермі та жодних цінних даних не має: “Що я можу вам розповісти – як обробляти свинину? Або як правильно курей обскубти?”, — цитують зміст деяких з цих розмов дослідники.
Ще один навідник ракет заявив, що є водієм автобуса, а інформація про його роботу в обчислювальному центрі — це “якась маячня”. Інший чоловік сказав, що лише навчається програмуванню, ні про який обчислювальний центр не знає, і питати його про керовані ракети це як розпитувати журналіста про балет. Одна з жінок-військових Росії заявила, що займається лише власною квітковою крамницею.
А коли журналісти видання The Insider показали деяким з навідників фото, де вони стоять у військовій формі зі знаком обчислювального центру, ті, хоча й були збентеженні, стояли на своєму: “Вперше в житті бачу. Тим більш, у формі ще…”
Bellingcat встановили, що цю фотографію зробили у внутрішньому дворі будівлі Міноборони на Знам’янці.
Як вважають журналісти, командує усіма цими навідниками ракет полковник Ігор Багнюк. Він народився у 1982 році в Ризі, у 2004-му закінчив Серпухівську філію академії ракетних військ стратегічного призначення імені Петра Великого, яка спеціалізується на інформаційних системах для російських ракет. Близько 2010-го року його перевели до Москви служити в ГОЦ. До повномасштабного вторгнення в Україну він знищував вщент й сирійські міста: у нього є медаль “За участь у бойових діях у Сирії”.
В Сирії “відзначився” не він один, а й, наприклад, майор Андрій Іванютін.
Серед військових інженерів, які поцілюють ракетами в українців, є й молодь, яку набрали серед програмістів. Наприклад Матвій Любавін, якому полковник Багнюк дзвонить дуже часто.
Любавіну 30 років, закінчив Нахімовське військово-морське училище та Військово-морський інженерний інститут за спеціальністю “ІТ-автоматизація систем спеціального призначення”.
“Після закінчення університету він працював як айтішник у двох банках та у фармацевтичній компанії. Протягом кількох років вів життя звичайного москвича, їздив за кордон, коментував у твіттері останні голлівудські новинки та навіть виявляв громадянську позицію: ретвітнув заяву Павла Дурова про те, що Telegram не збирається ділитися даними з державою, підтримував рух “Активний громадянин” та став учасником “Розумного голосування”, — розповідають дослідники про одного з тих, хто ймовірно задає маршрут вбивчим російським ракетам.
У березні 2022-го Любавін розмістив резюме на сайті пошуку роботи для фрілансерів та начебто шукав роботу переписування та редагування текстів.
Аналіз завданих по Україні ракетних ударів та дзвінків співробітників Головного обчислювального центру говорить про те, що “планування удару 10 жовтня розпочалося приблизно на тиждень раніше, що відповідає розвідувальній інформації, отриманій українською владою. Також це означає, що атака на енергетичну інфраструктуру України не могла бути наслідком підриву Керченського мосту в Криму 8 жовтня 2022 року”, — пишуть автори дослідження.
Масові вбивства мирних жителів в Україні для офіцерів з ГОЦ стали абсолютно рутинною справою, зазначають дослідники.
“Принаймні, за дзвінками Багнюка видно, що того ж ранку, коли Росія розпочала жовтневі обстріли, він, як ні в чому не бувало, насамперед списується з сайтом з продажу монет (Багнюк затятий нумізмат). А його колега майор Роман Курочкін у ті ж години, коли керовані ракети обрушуються на дитячі майданчики, торгується з повіями про ціну послуг”, — йдеться у дослідженні.
Видання The Insider отримало доступ до його облікового запису на сайті знайомств, де він проводить половину робочого часу під ім’ям Сергій, та заскрінили його флірт з повіями.
Дослідження детально описує як саме російські військові збирають дані для обчислювання траєкторії.
“Коли всі дані зібрані, комп’ютери повинні розрахувати маршрут польоту, який своєю чергою завантажується в крилату ракету перед стартом. Зазвичай заздалегідь запланований маршрут польоту зберігається на великих портативних носіях пам’яті, як захищені USB-накопичувачі, які зазвичай передаються озброєними кур’єрами в спеціальній валізці”, — пишуть дослідники.
Ці валізи з даними отримує певна частина морського флоту, повітряних сил або армійська ракетна частина, яка має на озброєнні такі крилаті ракети.
Як змінюється частота дзвінків між підлеглими та начальством керівника Головного обчислювального центру та коли, хто й кому дзвонив зокрема напередодні масових обстрілів України, читайте у повному тексті дослідження.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
