7-й рік війни. Що за 2020-й змінилося в зоні ООС (Підсумки року)

За підрахунками видання "Новинарня" штаб ООС впродовж 2020 року повідомляв про 2634 атаки з боку російсько-окупаційних найманців. Це разом з 5 місяцями перемир'я.

А у відповідь на інформаційний запит "Новинарні" в Генштабі повідомили, що 338 військових на передовій зазнали поранень внаслідок атак бойовиків. Також кажуть про 49 загиблих. Але видання "Новинарня" нараховує 56 загиблих військових.

Але видання "Новинарня" нараховує 56 загиблих військових. Журналісти повідомляють, що вони рахують загиблих з усіх силових структур, а не лише ЗСУ, як це рахує Генштаб, а також тих, хто підірвався на мінах і тих, хто помер від поранень пізніше в лікарні.

Диверсанти бойовиків т.з. "ЛНР" під прикриттям намагалися просунутись через лінію розмежування та відбити опорні пункти українських військових. Прикривали бойовики вогнем з артилерійських систем великого калібру, танків та мінометів. А в цей момент кілька диверсійно-розвідувальних груп намагалися штурмувати спостережні пости двох різних бригад ЗСУ.

"Інтенсивність була дуже велика, але це було поза межами населеного пункту Золоте, десь за 10 км від лінії розведення. На лінії розведення тиша, все як має бути. Я був там вже зранку і до обіду, перевірив, і все було добре. Це було в сторону Оріхового, Новотошківського вниз, де позиції наших пацанів", — розповідав Вільному радіо керівник ВЦА Золотого та Катеринівки Олексій Бабченко.

Деякі видання, які були на місці подій, повідомляли, що бригада, яка знаходилася на тій ділянці фронту, вимушена була відійти назад під щільним вогнем.

Близько 10:00 бої на Луганщині завершилися. Українські військові стріляли у відповідь. Вони нарахували майже 300 снарядів, які прилетіли в їхній бік від бойовиків. Тут знайшли 152-мілімітрові артилерійські снаряди, а також 56 танкових зарядів.

Трохи пізніше начальник Генштабу ЗСУ Руслан Хомчак частково підтвердив версію журналістів, що українські військові відходили назад. Він сказав, що це був тактичний хід: українські військові відійшли, дали підійти бойовикам, і накрили їх артилерійським вогнем. Після цього бійці ЗСУ повернулися назад.

В цьому ранковому бої не обійшлося без втрат.

"Після тих сутичок один загинув військовослужбовець, на жаль. Троє поранені та двоє контужені. Пораненим та контуженим, вони зараз в лікувальних закладах, їм надають медичну допомогу", — зауважив Хомчак в ті дні.

Після цього Руслан Хомчак повідомив, що українські військові взяли ситуацію під контроль.

Ще одна з трагічних і напружених ситуацій на передовій у 2020 році сталася влітку. Хронологія подій за версією штабу ООС виглядає приблизно так:

"Таких грубих порушень на моїй пам'яті ще не було. Це була підла засідка. Це моя особиста думка. Це взагалі ні в які рамки не вписується. Я не можу зрозуміти, як можна себе так вести та так вчиняти", — описував події наступного дня після евакуації керівник СЦКК з режиму припинення вогню Микола Левицький.

Згодом стали відомі імена загиблих. Військовий, який підірвався на міні — це розвідник Дмитро Красногрудь. Поранений боєць, який не дожив до евакуації — солдат Ярослав Журавель. Медик, який кинувся його рятувати і загинув, — громадянин Естонії Микола Ілін.

Альтернативна версія. Під час евакуації бойовики т.з. "ДНР" опублікували відео начебто з екшн-камери, яка була в медика Миколи Іліна. На ньому видно ніби евакуаційну групу, яка йшла за розвідником Красногрудем. Але не всі були в білих касках чи бронежилетах.

Крім того, на відео видно, що військовий, який був з камерою (ймовірно Микола Ілін), потрапив під обстріл та почав бігти, але наткнувся на міну і підірвався на ній.

Але в штабі ООС Вільному радіо пояснювали, що вони не коментують заяви бойовиків. Водночас кажуть, що їхня версія подій правдива.

Події під Зайцевим розслідують як "недбале ставлення до військової служби". Слідчі Державного бюро розслідувань відкрили кримінальне провадження через події біля Зайцевого. Інформацію для відкриття справи вони начебто отримали з публікацій в ЗМІ.

Крім того, активісти та родичі загиблого Ярослава Журавля заявляли, що в тих подіях винне керівництво бригади, адже вони тоді просто кинули Ярослава помирати під вогнем бойовиків.

Через місяць з тих подій, в серпні, на схід завітав президент Володимир Зеленський, який нагородив командира бригади, в якій служили загиблі військові, Миколу Паласа, медаллю "За мужність".

27 липня 2020 року на сході України почався черговий режим тиші. Але цього разу він "найдовший". За умовами перемир'я: бойовики і українські військові не можуть стріляти, розвідувати позиції один одного, а також рити нові окопи в бік лінії зіткнення. При цьому обом сторонам дозволили стріляти у відповідь в разі загрози здоров'ю або життю військових.

Перемир'я фактично не протрималось і півгодини.

"З боку противника в 00:20 — 00:45 був обстріл підрозділу 36 окремої бригади морської піхоти зі стрілецької зброї, ручних протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів. Втрат з боку об'єднаних сил немає. Наші підрозділи поки мовчать. Загрози життю і здоров'ю особовому складу не було", — розповів журналістам наступного ранку з початку перемир'я командувач Операцією Об'єднаних сил Володимир Кравченко.

Відтоді подібні повідомлення про атаки окупантів почали регулярно з'являтись в зведеннях штабу ООС. Лише за перші 30 днів ми нарахували понад півсотні атак в бік позицій ЗСУ.

Загалом з початком перемир'я, як повідомляють Новинарні в Генштабі, бойовики стріляли майже 500 разів. Журналісти Вільного радіо також направили інформаційний запит до штабу ООС і Генштабу ЗСУ з питаннями про кількість атак, але на момент, коли виходить цей матеріал, відповідь так і не прийшла.

За період перемир'я бойовики гатили з гранатометів, великокаліберних кулеметів, стрілецької зброї, мінометів різних калібрів та навіть артилерійських установок. Українських військовослужбовців також ранили та вбивали снайпери бойовиків.

Крім пострілів, бойовики ще й закидали дистанційні міни ПОМ-2.

Журналісти Новинарні загалом нарахували 9 загиблих за весь період перемир'я. У відповідь на запит журналістів в Генштабі також повідомили, що в перемир'я на фронті бойовики поранили 21 військового.

Додамо, ще до початку перемир'я пресслужба штабу ООС стала по іншому казати про атаки окупантів. Наприклад у зведеннях все частіше можна було зустріти подібну фразу:

"На ділянках відповідальності переважної більшості підрозділів обстріли противника не зафіксовано. За винятком 15 фактів порушенням режиму припинення вогню…".

Обстріли називають "неприцільними" та "провокативними". Тоді як раніше кожну атаку розцінювали як акт агресії Росії проти українських військовослужбовців.

Також, штаб ООС все рідше повідомляє про вогонь у відповідь на атаки окупантів. В умовах перемир'я дійсно є правило, стріляти лише у крайніх випадках, коли є загроза життю або здоров'ю військових. Але бували ситуації, коли снайпери або кулеметники ранили бійця ЗСУ, а військові все одно не відповідали. Було лише кілька випадків, коли атака дійсно не забарилася: коли на передовій були загострення, бойовики вбивали українських військових та інколи, коли потрібно було збити безпілотник стріляниною. В штабі ООС також регулярно звітують, що вони глушать і виводять з ладу БПЛА, які розвідують їхні позиції.

Журналістам Вільного радіо т.в.о. Командувача Операцією Об'єднаних сил Віктор Ганущак розповідав, що відповідь з їхнього боку є завжди.

"Є різні ситуації розвитку подій. Те, що ми готові, і те що в зведенні читаєте, воно відповідає дійсності. І відповідь, повірте, завжди є, на провокаційні дії противника. Вони можуть бути різні. Можуть бути силові, а можуть бути інші. В нас тут і ОБСЄ працює, і СЦКК, які теж відслідковують ситуацію і є важелі впливу на всі ті інші ситуації які розвиваються безпосередньо на лінії зіткнення", — пояснив Вільному радіо т.в.о. Командувача Операцією Об'єднаних сил Віктор Ганущак.

Наразі штаб ООС чи Офіс президента України ще не казав, що перемир'я вважають зірваним. "Провокативні" обстріли ми бачимо у зведеннях чи не щодня.

Вже за день до "дедлайну" бойовики відкрили прицільний вогонь по позиціях ЗСУ: вбили одного військового і ще одного поранили. На ці атаки відповідь бійців ЗСУ не забарилася. Тож, через заяви Пушиліна та атаки його військ українська сторона в ТКГ терміново скликала позачергове засідання. На ньому спостерігачі місії ОБСЄ заявили, що вони обстежували ділянку біля Шумів, і там дійсно немає ніяких нових позицій з моменту початку перемир'я.

Однак українська сторона все ж пішла на поступки і погодилася на спільну з бойовиками інспекцію позицій ЗСУ біля Шумів. Запланували її на 10 вересня.

"Представники від ОРДО, українська сторона в рамках СЦКК і представник координатора ОБСЄ. Вони зберуться там на місці й подивляться, хто каже правду, а хто каже неправду", — заявив перед запланованою інспекцією в ефірі ТСН голова української сторони в ТКГ Леонід Кравчук.

Зустрічати "гостей" з групи інспекції вийшли обурені активісти з різних міст Донеччини, які влаштували акцію "червона лінія". Вони розтягнули червону стрічку через дорогу, тим самим заблокувавши дорогу, щоб влада "не переходила червону лінію".

Але інспекційна група поїхала іншими шляхами. Вже на позиціях ЗСУ біля Шумів за кілька хвилин до початку стало відомо, що бойовики захотіли фотографувати і знімати на відео позиції ЗСУ. На це не погодилася українська сторона, тому інспекцію вирішили скасувати. Але не встигли ще спостерігачі місії ОБСЄ поїхати, як окупанти почали порушувати режим перемир'я.

"Вже під час того, як спостерігачі ОБСЄ знаходилися в зоні відповідальності нашого підрозділу, російсько-терористичні війська здійснили прицільний обстріл наших позицій біля населеного пункту Шуми. А також підняли в небо 2 квадрокоптери, які почали літати над нашими позиціями", — розповідав Вільному радіо речник 503-ОБМП Андрій Цаплієнко.

Тож, Офіс президента України після цього повідомив, що бойовики не хочуть йти на контакт і зухвало порушують домовленості. Повторну інспекцію так і не провели.

У вересні минулого року Кабінет міністрів України ухвалив рішення, яким додав ще одне село на Донеччині в перелік окупованих територій. Це село Заїченко, Волноваського району. Але підконтрольних територій менше стало лише юридично. Це село окуповане вже кілька років. Це Вільному радіо розповів голова ВЦА сіл Комінтернове, Водяне та Заїченко Микола Земляний.

"Люди, які звідти виїхали, вони всі у Маріуполі. А за документами виходило, що вони ніякі не вимушені переселенці. В органах соцзахисту їм кажуть "Чого ви звідти приїхали, якщо ваша територія не окупована?". Тобто ви не маєте права тут користуватися ніякими пільгами. І їм неможливо ніякої допомоги надати. А тепер вони матимуть право користуватися тими пільгами, які передбачені для переселенців", — каже очільник військово-цивільної адміністрації.

У 2019 році на сході України розведення провели на 3 ділянках на лінії розмежування: Станиця Луганська, Золоте (Катеринівка) та Богданівка.

Розведення означає, що бойовики та українські військові відходять назад на 1 кілометр. Це має мінімізувати кількість обстрілів та призвести до повної тиші, для повної безпеки місцевих жителів в тих районах.

У Станиці Луганській дійсно з моменту розведення стало спокійніше, і з літа по цей день там не фіксували жодного обстрілу з боку бойовиків. Наразі там щодня працює КПВВ з одноіменною назвою "Станиця Луганська", через який в умовах карантину пропускають близько 20 тисяч людей на місяць.

Ім'я Золоте та Катеринівка, біля яких проводили розведення, буває фігурує у зведеннях штабу ООС. Але пресслужба не зазначає, поза ділянкою розведення атакують окупанти чи в межах.

А от Богданівку нерідко можна побачити у новинах штабу ООС. Ще з початку розведення окупанти переміщувалися по вже покинутих позиціях, рили там окопи, розміщували несправну техніку тощо. У 2020 році вони взагалі кілька разів щільно обстрілювати ділянку розведення з мінометів калібру 82 мм, гранатометів, стрілецької зброї, кулеметів тощо.

Але в штабі ООС кажуть, що це розведення в цілому робочий кейс.

"Ситуація після розведення ділянок біля Станиці Луганської, Золотого і Петрівського в цілому залишається стабільною та контрольованою. Там на сьогодні працюють представники місії ОБСЄ, представники СЦКК, які слідкують за ситуацією, яка там відбувається", — розповідав журналістам в листопаді 2020 року т.в.о. Командувача Операції Об'єднаних сил Віктор Ганущак.

Ми надіслали інформаційний запит з питанням: скільки обстрілів з боку бойовиків по ділянках розведення зафіксували українські військові. Але відповідь на запит так і не прийшла.

Очільник штабу повідомив, де слід чекати нових розведень. Цього разу їх планують 4.

"За результатами зустрічі ТКГ погоджено 4 ділянки розведення сил і засобів. Це ділянки Григорівка, Слов'яносербськ, Петрівка і Нижньотепле", — зазначив Віктор Ганущак.

В листопаді Ганущак сказав, що точної дати поки не знає. Але до кінця 2020 року війська на перерахованих ділянках так і не розвели.

В штабі ООС ще в березні писали дані щодо хворих на COVID-19 серед особового складу. Але потім давати таку інформацію у зведеннях перестали.

Детальніше про те, як лікують хворих військових на Донбасі журналісти Вільного радіо розповіли в репортажі: Відокремлений сектор. Як лікують хворих на COVID-19 військових з ООС.