Аби обчислити шкоду довкіллю від дій окупантів, Україна досі не має методик, узгоджених з нормативами ЄС

Щодня в Україні палають розбомблені нафтобази, хімзаводи, ліси, гинуть тварини. Посадовці поки фіксують всю цю шкоду. Але щоб колись у міжнародних судах змусити Росію платити, необхідно задокументувати кожний такий злочин та розрахувати шкоду за європейськими методиками. Таких в Україні досі немає  — за 8 років війни Міндовкілля їх не розробило. 

Про це Вільному радіо розповідає радниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. 

“Було завдання Уряду — [розробити] 10 методик щодо врахування шкоди, нанесеної різним компонентам природного середовища. З 10 потрібних методик є тільки 2. І ще їх необхідно верифікувати з європейськими методиками. Зараз Міндовкілля розробляє їх”, — розповідає Тетяна Тимочко.

За її словами, розробляти такі методики складно. Цю роботу виконують працівники Державної екологічної інспекції, які залучають до цього й інших фахівців та науковців. 

“Це тривала та складна робота, яка потребує абсолютно нових підходів. Наприклад, тому що значна частина речовин, які потрапляють у навколишнє середовище внаслідок розривів російських снарядів (старого і нового покоління) — це речовини, які раніше не були визначені. І ця робота потребує не лише зусиль фізичних, а й методологічних та матеріальних”, — пояснює Тетяна Тимочко.

• “Збитки довкіллю будуть перевищувати збитки за інфраструктуру”, — еколог про наслідки російського вторгнення

Радниця міністра екології каже: такі методики мали б вже бути розроблені до початку повномасштабного вторгнення Росії — в України був час на це з 2014-го. 

“Війна Росії проти України почалася у 2014-му. Всеукраїнська екологічна ліга неодноразово вимагала від попередніх міністрів [екології та природних ресурсів] почати розроблення цих методик, їхню верифікацію з Європейським Союзом, запрошення європейських експертів. Щоб на Донбасі, на тій території, де були військові дії у 2014-2016 роках, були зроблені проби ґрунту, повітря, води, і визначення [обсягу] того пошкодження об’єктів природно-заповідного фонду. Наголошую: з 2014 року до 2022-го Міністерство захисту довкілля взагалі не здійснило жодних кроків для врахування реальних збитків, завданих військовими діями у 2014-16 роках. І зараз ми заново стикаємося з цією роботою”, — каже Тетяна Тимочко.

Вона переконана: самостійно впоратися з цим завданням та задокументувати злочини проти довкілля Україна не зможе. Тому Міндовкілля звернулось  за такою допомогою до міністрів-колег з ЄС.   

“У нас немає достатньо матеріальних потужностей для збирання, визначення та обрахування цієї [екологічної] шкоди. У нас є методики, які не відповідають або викликам воєнного часу, або європейським стандартам. І головне — нам потрібні нові навчені кадри, які будуть це робити”,  —  каже Тетяна Тимочко.

• 5 масштабних еко-злочинів Росії на Донбасі проти українців та довкілля (вибір редакції до Всесвітнього дня довкілля)

Її слова про відсутність таких методик підтверджує директор держпідприємства “Лиманське лісове господарство” Олексій Приходько. За його даними, на Лиманщині внаслідок російських обстрілів згоріла вже третина лісів. Працівники Лиманського лісгоспу фіксують шкоду довкіллю та їхньому підприємству на відстані та збирають матеріали для майбутніх судових позовів до РФ. 

Читайте також:

• Після обстрілу росіян знову горить Лисичанський нафтопереробний завод: є загроза вибуху резервуарів, — Сергій Гайдай
• Біля Рубіжного знову хімічна атака: російські військові вдруге влучили у цистерну з азотною кислотою. Як захиститися (ФОТО, ВІДЕО)
• Водоймище поблизу шахти в Єнакієвому стало помаранчевим. Що це означає та чим загрожує (фото)