Б’є — не значить любить. В лютому в Україні зафіксували понад 200 випадків насильства в сім’ї

Діана Шароді
2019-03-14 17:50

image

За даними статистики, впродовж лютого 2019 року поліцейські відкрили 224 справи на домашніх агресорів в Україні. Ще частину конфліктів правоохоронці врегулювали на місці. За статистикою Мінсоцполітики, насилля в сім’ї трапляється у кожній 5 родині в Україні.

 

Від побиття можуть страждати не лише дружина, дитина, чоловік. Це й бабусі, дідусі, колишнє подружжя, люди, які мають спільну дитину чи живуть у громадянському шлюбі, наречені, брати, сестри. За даними Мінсоцполітики, у 2013-2018 роках 90% тих, хто звертався щодо насильства в сім’ї до держорганів, – це були жінки, 8,5-9 % – чоловіки та 1-1,5 % – діти.

“Насправді всі члени родини можуть піддаватися насильству: це і діти, і дорослі, батько, мати, бабусі, дідусі. Як не дивно, але це дуже розповсюджене явище, особливо якщо люди живуть в поганих умовах і ведуть неправильний стиль життя. То бувають випадки коли дорослі люди, коли виростають, б’ють своїх літніх батьків, забирають у них пенсію. Тут широкий спектр жертв, які можуть піддаватися насильству, якщо ми кажемо про родину”, — говорить психологиня із Запоріжжя Інна Бєляєва.

Причини таких проявів бувають різні, звідси і класифікація різновиду.

Експерти говорять про такі види:

Психологічне насильство може проявлятись у тому, що людина принижує та маніпулює вами, зневажає та ігнорує ваші бажання, думки, почуття. До цього виду відносять переслідування, постійний контроль з боку кривдника, погрози, дискримінація через ваші переконання, віросповідання, національну, расову належність чи походження, шантаж.

Економічне насильство це коли вас обмежують у доступі до грошей чи забороняють використовувати ваші кошти так, як ви вважаєте за потрібне. Сюди ж належить псування майна, перешкоджання в доступі до їжі, житла, змушення до жебракування.

Сексуальне насилля — примусові небажані сексуальні контакти, примусова робота у порноіндустрії чи секс-бізнесі.

Фізичне насильство — побиття, обмеженні вашої свободи, змушення до вживання алкоголю чи наркотиків, погрози вбити чи навмисно створити ситуацію, яка може загрожувати вашому життю та безпеці, позбавлення їжі, сну чи відпочинку.

Що передбачає закон?

11 січня 2019 року в Україні набули чинності зміни до Кримінального кодексу, що визнають системне насильство в сім’ї злочином. Крім того, вже рік, як діє закон про протидію та запобігання домашньому насильству, який визначив 16 категорій людей, щодо яких може чинитися таке насильство.

Якщо жінка звернулася до поліції через погрози чи побиття її чоловіком один-два рази, правоохоронці можуть притягнути кривдника до адміністративної відповідальності. Але якщо це відбудеться втретє, віднині вони мають законні підстави відкрити кримінальне провадження.

За домашнє насильство, як злочин кривдник може бути покараний громадськими роботами, арештом на строк до шести місяців, обмеженням волі на строк до п’яти років чи позбавленням волі на строк до двох років.

Водночас те, що такий злочин вчиняється щодо одного з подружжя чи будь-якої іншої людини, з якою зловмисник має близькі або сімейні стосунки, є обтяжувальною обставиною.

Основний заклик спеціалістів до всіх, хто страждає від насилля в родині — не мовчіть.  

“Коли виникає питання що ж робити в такій ситуації, то психологи кажуть що найкращий варіант якось себе захистити — це дистанція”, — констатувала психологиня із Запоріжжя Інна Бєляєва.

Куди звертатися?

Міністерство соціальної політики України реалізує проект щодо профілактики насильства в родинах та допомоги жертвам домашніх тиранів.

В рамках проекту створено 46 мобільних бригад  соціально-психологічної допомоги, які забезпечують виявлення постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, надання таким постраждалим екстреної та планової допомоги.

В Донецькій області такі бригади є в Краматорську, Дружківці, Слов’янську, Святогірську, Лимані, Констянтинівці, Торецьку, Селидовому, Бахмуті, Соледарі, Часовому Яру та Волновасі.

Повний перелік міст України та номерів телефонів мобільних груп тут.

“Гаряча лінія” Міністерства соціальної політики — 0-800-502-757.

У поліції такі центри також є, але поки на всю область лише два.

“У нас існують мобільні групи з протидії домашньому насильству, це групи “Поліна”, діють у двох районах Маріуполя та Слов’янську. Процедура стандартна — жінка телефонує на 102, чи чоловік, якщо жінка вчиняє насильство по відношенню до нього”, — говорить речник поліції Донецької області Іванна Ященко.

В середньому діти телефонують 1-2 рази на добу, дорослі 1-2 рази на кілька днів.

“Крім того у нас кваліфіковані дівчата-оператори на лінії 102, які дистанційно координують дії неповнолітнього, чи іншої жертви, щоб вберегти від агресії”, — додає речниця поліції.

В тих містах де немає центрів “Поліна”, приїжджає звичайний наряд поліції або патрульні. Але, як правило, конфлікт частіше вирішується на місці і жертви відмовляються писати заяву. На думку правоохоронців це неправильно, бо агресія має тенденцію повторюватися.

“Але ми не можемо змусити жінку написати заяву на чоловіка, це її власна справа, добровільне рішення. Але ця родина береться на облік поліції, і ми розуміємо, що вони потребують більшої уваги”, — додала Іванна Ященко.

Зазначимо, досить часто аргументом постраждалих від насилля є “мені нікуди піти”. Однак, для тих, хто не може звернутися по допомогу до родичів, створені спеціальні центри реабілітації. Вони анонімні і туди може звернутися будь-хто. Водночас, їх адрес немає в мережі, тож агресор не зможе знайти свою жертву. Про те, як потрапити в такий центр і які умови в них на Донеччині ми розкажемо в наступних матеріалах.

Читайте також:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

22
Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Останні новини

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: