Колишній заступник міського голови Бахмута 69-річний Федір Федоров після відкритого нападу Росії пішов на фронт добровольцем боронити місто. Зараз він у госпіталі в тилу, лікує поранену руку. Ми розпитали чоловіка докладніше про його службу та поранення.
Після роботи у Бахмутській міськраді Федір Федоров став підприємцем та продовжив робити те, що вмів найкраще: на декілька років став управителем багатоквартирних будинків Бахмута. А відколи на Україну вже не ховаючись напала Росія, чоловік пішов у військкомат.
“Я пішов добровольцем, мені за віком вже не можна було йти, у військкоматі умовив та пішов. Був командиром взводу, потім командиром роти (у підпорядкуванні 100 бійців, — ред.) Зараз я у госпіталі з пораненням: багато куль пролетіли повз, а осколок влучив у мене”, — розповідає про себе чоловік.
Проте повністю розслабитися не вдається навіть на лікарняному ліжку, де він опинився майже 2 місяці тому.
“Тримаю руку “на пульсі” — мої бійці захищають Бахмут, і стоять дуже міцно. Сподіваємось тримати до кінця та не допустити входу в місто усього цього “орківського натовпу”. І сподіваємось на повну перемогу”, — каже Федір Федоров.
У лікарні Федір Федоров опинився після поранення у бою. Чи вдасться тримати в руці бодай ручку, ще невідомо — рука в чоловіка зараз не працює, розтрощена кістка. І він не виключає, що матиме інвалідність. З бою його, пораненого, витягли побратими.
“І Бахмутська лікарня першою прийняла. Молодці, хлопці, швидко стабілізували мій стан та відправили до госпіталю — велика їм шана”, — розповідає захисник.
Він не професійний військовий, а економіст. Але певний військовий досвід все ж мав.
“Строкову службу я служив на флоті, як “морський котик”, але це було коли мені було 20 років. А у 2014-му році я брав участь в АТО, брав участь у добровольчих батальйонах у Старобешевому та під Іловайськом”, — каже захисник.
У ті часи, коли російська армія у боях проти ЗСУ на Донбасі ще ховалася, Федір Федоров з травня 2014 очолював Старобешівську селищну раду. Українські військові тоді не змогли відбити ці райони, і Федір Федоров переїхав у Бахмут. Але росіяни прийшли й по Бахмут.
“У Бахмуті я працював заступником міського голови, потім пішов на пенсію та створив своє підприємство. А 24 лютого пішов до військкомату та пішов на фронт. Чому пішов добровільно? Я чоловік, маю захищати свою Батьківщину, свою родину, своє місто”, — каже екс-посадовець.
У Бахмутській мерії під його керівництвом 2 роки, з 2016 по 2018-й, були питання будівництва, ЖКГ, розвитку території, транспорту та дорожнього господарства. Тобто все те, що російські окупанти зараз нищать в місті та інших населених пунктах. Нині ж здобутий у цивільному житті досвід керівника теж допомагає йому на війні з окупантами.
Чоловік не називає підрозділу, в якому служить, проте дає зрозуміти, що пов’язаний з теробороною. І знання місцевості дуже допомагають бійцю Федорову та його підлеглим.
“Дуже-дуже допомагає. Тому що ми увесь час у полях. Я знаю звідки, куди й як пройти, як повести своїх бійців, щоб було менше втрат”, — зазначає співрозмовник.
Та додає: якщо руку вдасться відновити, то сподівається ще повернутись до війська. Й жартує, що “буде гнати росіян металевою рукою”. Адже тепер у нього стоїть металевий штифт.
“Наче представили мене до ордену “За мужність”, — наостанок каже Федор Федоров.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
