Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. 47-річний Сергій Бесєдін із Часового Яру — один із них. Попри постійні обстріли, чоловік не евакуювався з прифронтового міста. Він порався по господарству та працював помічником священника. На початку квітня 2024-го пораненого часовоярця встигли довезли до лікарні після чергового російського удару. Але врятувати його життя медикам не вдалося.
Вільне радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних і знайомих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами.
Про загиблого часовоярця розповіли в Донецькій обласній військовій адміністрації.
Сергій Бесєдін народився та жив у Часовому Ярі. Після школи здобув фах зварювальника. Чоловік служив в армії у Криму, був старшим сержантом.
Згодом Сергій відучився на пожежника та кілька років відпрацював за цим фахом. Потім перейшов на роботу в бахмутське СІЗО.
Пізніше чоловік став паламарем у Миколаївському храмі, що біля селища Шевченко. За словами рідних, Сергія з дитинства тягнуло до церкви.
“Він спершу приходив неділями на службу до храму. Цікавився церквою, Богом. Потім став паламарем, тобто помічником священника. Ще у лютому Сергій просив купити йому псалтир, хотів навчатись. Недавно я знайшов книгу, але відвезти вже не зміг, бо з березня в місті стало дуже гаряче… Також я просив іноді фотографувати його для соцмереж, щоби дружина бачила, що в нього все гаразд, що він живий”, — ділився настоятель Борисо-Глібського храму в Часовому Ярі, протоієрей Олег Кручинін.
Під час повномасштабної війни родина Сергія евакуювалася, а він вирішив залишитися у прифронтовому місті. Часовоярець доглядав за власним господарство та допомагав іншим.
“Корови, вівці, кози, два коні — ось що його затримало… Також люди неодноразово просили його приглянути за худобою”, — розповіла мати Сергія Тетяна.
Життя Сергія Бесєдіна обірвав російський обстріл Часового Яру 7 квітня 2024 року. Чоловіка встигли доправити до лікарні в Костянтинівці, але через значну втрату крові врятувати його не вдалось.
Поховали 47-річного Сергія на кладовищі в рідному місті. Крім матері, в нього залишилися батько, сестра, брат, дружина та двоє дітей.
Світла пам’ять.