Без батька залишилися двоє дітей: згадаймо паламаря Сергія Бесєдіна, який загинув від обстрілу Часового Яру

Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. 47-річний Сергій Бесєдін із Часового Яру — один із них. Попри постійні обстріли, чоловік не евакуювався з прифронтового міста. Він порався по господарству та працював помічником священника. На початку квітня 2024-го пораненого часовоярця встигли довезли до лікарні після чергового російського удару. Але врятувати його життя медикам не вдалося. 

Про загиблого часовоярця розповіли в Донецькій обласній військовій адміністрації. 

Сергій Бесєдін народився та жив у Часовому Ярі. Після школи здобув фах зварювальника. Чоловік служив в армії у Криму, був старшим сержантом. 

Згодом Сергій відучився на пожежника та кілька років відпрацював за цим фахом. Потім перейшов на роботу в бахмутське СІЗО.

Пізніше чоловік став паламарем у Миколаївському храмі, що біля селища Шевченко. За словами рідних, Сергія з дитинства тягнуло до церкви.

“Він спершу приходив неділями на службу до храму. Цікавився церквою, Богом. Потім став паламарем, тобто помічником священника. Ще у лютому Сергій просив купити йому псалтир, хотів навчатись. Недавно я знайшов книгу, але відвезти вже не зміг, бо з березня в місті стало дуже гаряче… Також я просив іноді фотографувати його для соцмереж, щоби дружина бачила, що в нього все гаразд, що він живий”, — ділився настоятель Борисо-Глібського храму в Часовому Ярі, протоієрей Олег Кручинін. 

Сергій Бесєдін не евакуювався разом із родиною 

Під час повномасштабної війни родина Сергія евакуювалася, а він вирішив залишитися у прифронтовому місті. Часовоярець доглядав за власним господарство та допомагав іншим. 

“Корови, вівці, кози, два коні — ось що його затримало… Також люди неодноразово просили його приглянути за худобою”, — розповіла мати Сергія Тетяна.

Життя Сергія Бесєдіна обірвав російський обстріл Часового Яру 7 квітня 2024 року. Чоловіка встигли доправити до лікарні в Костянтинівці, але через значну втрату крові врятувати його не вдалось. 

Поховали 47-річного Сергія на кладовищі в рідному місті. Крім матері, в нього залишилися батько, сестра, брат, дружина та двоє дітей.

Світла пам’ять.