Наразі, на окупованій території знаходяться 28 установ відбування покарання, в яких понад 16 тисяч засуджених. З них 9,7 тис. – в Донецькій області та 6,5 – в Луганській. Правозахисники зібрали велике дослідження умов їх перебування та навіть свідчення того, що патріотичних в’язнів більше утискали.
Правозахисники кількох організацій, що працюють на сході України зібрали свідчення в’язнів з усіх колоній на нині непідконтрольній території про умови останніх 4 років. Зазначається, що їх часто використовували як щит перед вогнем у відповідь від ЗСУ. Для цього – саме біля тюрем встановлювали вогневі позиції. Вибухи та уламки снарядів вбили 11 людей та ще 23 поранили. Такі дані дослідники презентували сьогодні в Києві.
Так, найважчим часом для в’язнів був 2014 та 2015 роки, коли починались ще перші бойові сутички між українською владою та бойовиками.
Через загострення ситуації на сході та раптову зміну “влади”, ув’язнені з усього окупованого Донбасу, мали проблеми з харчуванням та нестачею медикаментів, та навіть медпрацівників.
В цей же час деякі в’язні голодували. Від голоду в них опухали ноги, животи, деякі навіть вмирали. Засуджені, у яких були хронічні захворювання, почували себе значно гірше, зазначають правозахисники.
Останній випадок потрапляння під вогонь фіксували в жовтні на Донеччині, в Мічурінський виправній колонії №57. Дослідники заявляють: внаслідок обстрілів загинув один із арештантів. За весь період, саме на територію цієї колонії впало близько сотні мін.
Під обстрілами також опинилась Чорнухінська тюрма №23, що на Луганщині. У січні 2015 року під час боїв в Дебальцевському котлі, колонія неодноразово обстрілювалась із сторони бойовиків. Кількість жертв невідома.
Також, лави терористів почали поповнюватись засудженими Донеччини. За свідченнями ув’язнених, бойовики незаконно амністували частину з них та відправляли їх на передову.
Зазначимо, за даними дослідження, у порівнянні з 2014 роком ситуація з дотриманням прав ув’язнених покращується, але деякі питання залишаються невирішеними. Серед цих питань є використання в’язнів для безоплатної праці, жорстоке поводження з ними, катування.
Зазначимо, що вже є засуджені, які згідно з законодавством відбули свій строк, але звільняють далеко не всіх. Та навіть у випадку звільнення з під варти, людина не має гарантій, що отримає свої документі, які підтверджують її особистість.
Дослідники провели опитування серед сімей засуджених та майже 90% ув’язнених бажають провести свій строк покарання на підконтрольній Україні території. Однак ув’язненим не дають написати заяву про бажання перевестись, а самі бойовики показують міжнародним спостерігачам, що всі відмовились їхати на підконтрольну Києву територію.
“Ми очікуємо від Міжнародного Комітету Червоного Хреста більш активної позиції щодо вимоги доступу Червоного Хреста до тюрем на окупованих територіях”, – зазначила уповноважена з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко.
Наразі, за 4 роки звільнили та перевели з окупованої території 186 осіб. Всі засуджені були з Донеччини.
Але ув’язнені, яких вдалось перевести на українську територію розповідають, що працівники спецслужб РФ, перед тим як їх відправляти, змушували підписувати якусь угоду співпрацівництва. Про це в інтерв’ю Донбас.Реаліям розповів звільнений від бойовиків в’язень Вадим Салтецький.
Додамо, що Україна готова прийняти усіх в’язнів, що залишились на непідконтрольній території. Про це заявила уповноважена з прав людини в Україні Людмила Денисова.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.