7 квітня християни в Україні відзначають Благовіщення — одне з 12 великих церковних свят у православних вірян. В цей день у храмах звучать піснеспіви на честь Богородиці, до неї підносять свої молитви віряни. Розбираємо зі священником: чим особливе Благовіщення, як його святкують православні та з якими молитвами звертаються в цей день до Пречистої Діви Марії.
Благовіщення Пресвятої Богородиці православні християни відзначають 7 квітня, тобто за 9 місяців від Різдва Христового. Сама назва свята свідчить, що в цей день Марія отримала благу вість, що носить під серцем Ісуса, розповідає настоятель парафії святого Архистратига Михаїла села Воля-Ковельська Волинської області отець Володимир (Удуд).
Головна подія свята Благовіщення — це піднесене величне богослужіння, де виконуються піснеспіви, якими церква прославляє Богородицю. На урочисту літургію на середину храму виноситься ікона Благовіщення Пресвятої Богородиці, а священники одягають святкові блакитні шати.
У цей день воду та свічки в храмі не освячують. Однак кожен християнин може звернутися до Богородиці з молитвою, в силу якої щиро вірить.
Інколи буває, що в один день співпадають два свята, наприклад Вербна неділя і Благовіщення. Тоді священнослужителі просто поєднують ці богослужіння. Ніяких особливостей ця подія не несе, підкреслює настоятель храму.
“Якщо, наприклад, Благовіщення випадає в неділю, то може служитися літургія Василя Великого, а не та, яка завжди служиться. Ці особливості мають богослужбовий характер. Велич свята від цього не збільшується. Все йде від людей, мовляв, від цього поєднання воно примножується або має якісь знамення. Благовіщення і так є одним з найбільших свят, так як Богородиця своїм благовістям поклала початок нашого спасіння. Від того часу люди стали чекати на прихід Месії”, — пояснює отець Володимир.
Благовіщення завжди випадає у Великий піст перед Великоднем. І в цьому його особливість, зазначає священник.
“Буває, що це свято випадає, як було пару років тому, в страсну суботу — найбільш строгий день перед Пасхою. Але разом з тим, навіть в піст, це не зменшує радості і величності події — саме Благовіщення”, — наголошує священнослужитель.
Під час Великого посту, говорить настоятель храму, забороняється їсти м’ясні та молочні продукти, яйця, рибу.
“Перший тиждень посту християни мають дотримуватися сухоїдіння. А вже в другій половині дозволяється присмачити щось олією чи ще чимось. Однак на Благовіщення та Вербну неділю навіть Великий піст трохи послаблюється — людям дозволяється їсти рибу”, — уточнює отець Володимир.
При цьому священник говорить, що не всі християни зараз дотримуються посту.
“Ми розуміємо, що в наш час, скажемо так, не всі цим живуть. Є різні люди, і по-різному все це сприймають. Хтось не може поститися за станом здоров’я, а хтось просто не хоче. Комусь важливіше, наприклад, тільки саме свято, його подія, а не підготовка до нього: піст, дотримання Божих заповідей, покаяння та інше”, — каже настоятель храму.
Як і будь-яке із церковних свят, Благовіщення в народі пов’язують з повір’ями та прикметами. Наприклад, в цей день нічого не можна давати в борг, навіть сіль — це принесе невдачу. Або ж, якщо на Благовіщення незаміжня дівчина знайде пролісок, восени вийде заміж. Все це людські вигадки, які не несуть для церкви ніякого значення, стверджує священник.
“Люди кажуть: у Благовіщення пташка гнізда не в’є, а дівчина косу не плете. Це, можна сказати, поетичне перебільшення. Однак з іншого боку, цим повір’ям вони звертаються до совісті кожної людини, адже цей день ми маємо провести святково. І перш за все, якщо ми називаємо себе християнами, відвідати церковні богослужіння А вже відповідно те, що народне, віддати народові”, — пояснює отець Володимир.
Подія цього свята важлива, зазначає він, однак це не значить, що в цей день віряни мають байдикувати.
“У Благовіщення ми можемо займатися будь-якими хорошими добрими справами. Десь комусь допомагати, тим більше зараз в цей непростий воєнний час ми маємо чим зайнятися. Але знову ж таки все це має бути во славу Господню”, — підкреслює настоятель храма.
Благовіщення слід провести з вдячністю, залишаючись доброю людиною при будь-яких обставинах, додає священник.
В умовах відкритої війни з Росією у Благовіщення під час богослужіння віряни подають додаткові прохання за воїнів та інших людей, які страждають через неї.
“Однак не тільки у Благовіщення, а й в інші дні ми молимося весь час, кожної служби за українських бійців, за людей, які опинились в окупації або знаходяться в прифронтовій зоні. За тих, хто через війну змушений був виїхати за кордон. Абсолютно за всіх — щоб милість Божа була над нами”, — розповідає отець Володимир.
Кондак, гл. 8: Тобі, Провідниці життя нашого, ми, раби Твої, пісні перемоги співаємо; / визволені ж із біди, пісні вдячні приносимо, Богородице. / А Ти, що маєш силу непереможну, від усяких бід визволи нас, / щоб ми взивали до Тебе: радуйся, Невісто Неневісная.
Задостойник: Благовісти, земле, / радість велику, / хваліть, небеса, / Божу славу. Нехай до одушевленного Божого кивоту / ніяк не доторкнеться рука скверних; / уста ж вірних, Богородиці невпинно / глас ангела співаючи, / з радістю хай виголосять: / радуйся, Благодатна, / Господь з Тобою.
Величання: Архангельський глас співаєм Тобі, Чистая: радуйся, Благодатна, Господь з Тобою
На Благовіщення богослужіння проходять і для українських воїнів, додає настоятель парафії. Капелани проводять такі служби на місцях — саме там, куди приїжджають до військових і привозять їм допомогу — продукти та різні необхідні речі.
У велике свято Благовіщення, каже священник, варто побажати перемоги кожній людині, адже всі українці є учасниками великої боротьби.
“Кожен християнин саме в часи Великого посту, коли відзначається свято Благовіщення, змагається зі своїми гріхами, спокусами, життєвими пристрастями. Для цього нам потрібні сили. Тож віряни приступають до Таїнств Сповіді та святого Причастя, щоб підкріпити себе фізично і духовно, щоб рухатися далі”, — говорить наостанок отець Володимир.