На Стрітення Господнє та Стрітення народне люди відзначають різні події. У чому різниця (ФОТО)
15 лютого віряни відзначають Стрітення Господнє, одне з важливих свят церковного календаря. Воно пов’язане з вагомою подією в житті Ісуса Христа — зустріччю зі старцем Симеоном. Цього ж дня в народі відзначають ще одне Стрітення — зими з весною. Ці два свята не слід плутати. Розбираємо зі священнослужителем: у чому різниця між церковним і народним Стрітенням та чи є між ними щось спільне.
Про це журналісти Вільного радіо поспілкувалися з настоятелем парафії святого Архистратига Михаїла села Воля-Ковельська Волинської області отцем Володимиром (Удудом).
Історія свята Стрітення Господнього
Стрітення Господнє — одне з 12 найбільших християнських свят після Великодня, які присвячені подіям життя Ісуса Христа. Його святкують на 40-й день після Різдва. За давніми церковними традиціями, свого первістка батьки на 40-й день після народження мали принести до храму і присвятити Богові.
“У Старому Завіті сказано: коли Мойсей виводив єврейський народ з Єгипту, фараон не хотів їх відпускати. Щоб звільнитися від рабства, євреї пообіцяли присвятити Богу своїх дітей-первістків. Так з’явилася традиція: на сороковий день після народження першої дитини приносити її до храму разом із жертвою. Тобто вона вже від народження була присвячена Богу”, — розповідає отець Володимир.
За традицією, на сороковий день після народження Ісуса Христа Діва Марія та Йосип принесли своє немовля до Єрусалимського храму. Саме тоді відбулася зустріч Спасителя зі старцем Симеоном, який з нетерпінням чекав на пришестя Христа.
“Перекладаючи Святе Письмо, Симеон не повірив словам, що діва, не знаючи чоловіка, зачне в утробі і народить сина. Після цього Ангел приніс йому звістку, що він не помре, поки не візьме на руки Спасителя. Щодня Симеон приходив до храму, проживши майже 300 років, щоб зустріти Месію. Коли побачив Христа, взяв немовля на руки і сказав: “Нині відпускаєш раба Твого, Владико, по слову Твоєму, з миром. Бо побачили очі мої спасіння, що Ти приготував для всіх людей”, — продовжує розповідь отець Володимир.
Ці слова Симеона, зазначає священник, зараз служать піснеспівом, який виконують на вечірньому богослужінні у храмі. Після зустрічі з Христом старець, як передрікав йому Ангел, помер.
“Стрітення” означає “зустріч”. Зустріч людства в образі старця Симеона зі Спасителем. У немовляті Ісусі він відразу впізнав Месію”, — каже священник.
Народне Стрітення символізує прихід весни
У народі кажуть: на Стрітення зима з весною зустрічаються — лютий до березня в гості приїжджає. Саме цей день символізує настання весни. Тож окрім назви, народне та церковне Стрітення нічого не пов’язує.
“Єдине, що ми можемо відзначити — світловий день стає довшим. Тож, відповідно, в нашому житті з’являється більше сонця. Через це людина отримує більше вітаміну D3, і її життя стає радіснішим. От і все”, — зауважує отець Володимир.
Свічка та вода — основні атрибути Стрітення
На Стрітення віряни обов’язково відвідують храм, де проводять святкову літургію.
“Напередодні ввечері звершується всенічне бдіння, на якому лунають піснеспіви та молитви, що сповіщають нам про подію, яку ми відзначаємо і вшановуємо. Особливих християнських традицій на Стрітення немає. Основна особливість лише в тому, що освячуються свічки і вода”, — уточнює священник.
Священник: стрітенська свічка не лікує, але зігріває молитву
Віряни вважають: стрітенська свічка має лікувальну силу. Поки вона горить, захищає від хвороби та різних негараздів. Тому нею освячують дім і використовують під час молитви. А коли стрітенська свічка догорить, її потрібно віднести назад до церкви, каже отець Володимир.
“Особливість стрітенської свічки у тому, що вона освячується окремим чином. Є молитва на загальне освячення свічок, а є окрема молитва на освячення свічок на Стрітення. Свічка сама по собі не може бути лікувальною. Нею ми зігріваємо молитву, яку підносимо до Бога. А молитва і є наш надійний захист”, — пояснює настоятель.
Якими властивостями стрітенську свічку наділили в народі
У християнстві є багато язичницьких звичаїв, які тісно переплітаються з церковними святами, але не мають з ними нічого спільного, додає священник.
“Стрітенську свічку в народі ще називають громницею. Її назва прийшла з тих часів, коли люди поклонялись тому, чого боялись. У цьому випадку — грому. Тож зберігся народний звичай запалювати і ставити на підвіконня громницю, яка нібито має приховану чудодійну силу й оберігає будинок від блискавок, грому та будь-яких неприємностей. Однак все це з християнством не має нічого спільного”, — уточнює отець Володимир.
Також за допомогою стрітенської свічки люди намагаються дізнатися свою долю. Якщо на шляху з храму додому вогонь не згасає, а віск спадає трьома краплями на руку, людина має бути щасливою.
Що відомо про стрітенську воду
На Стрітення вперше після Хрещення Господнього в храмі освячують воду. За церковною традицією саме стрітенською святою водою освячують свічки.
“Свячена стрітенська вода, як і свічка, сама по собі сили не має. Вона діє на людину через сходження благодаті Духа Святого. Тобто для освячення води також читаються молитви, які лунають за чином малого освячення — в приміщенні храму”, — пояснює отець Володимир.
За народними звичаями, на Стрітення віряни набирали сніг. Люди вірили, що тала снігова вода допомагає від хвороб та життєвих негараздів. Особливо цінували воду, що стікає з дахів. На ній замішували тісто й робили коржі, які давали хворим людям і домашнім тваринам.
“Якщо провести аналогію, під церковні свята народ підставляє свої звичаї. Однак коли людина шукає народні прикмети замість духовного, Бог для неї посувається на друге місце. Нам завжди доводиться вибирати, що в нашому житті має більшу цінність. Свічка, наприклад, чи молитва, з якою ми звертаємося до Бога”, — розмірковує отець Володимир.
Що в народі рекомендують і не радять робити на Стрітення
Що дозволяється, а чого не можна робити на Стрітення — церква особливих вказівок не дає.
“Оскільки це свято, бажано утримуватися від важкої праці. Однак як кажуть люди: праця облагороджує. А якщо це свято ще й випадає серед тижня, ми ж не можемо заборонити людям ходити на роботу. Тож немає якихось таких заборон чи рекомендацій. Якщо є, то вони народні, а не церковні”, — наголошує священник.
За народним повір’ям на Стрітення не можна:
- займатися важкою фізичною працею;
- займатися рукоділлям;
- прати, прибирати, робити ремонт;
- лихословити;
- бажати людям зла та сваритися;
- їхати далеко від дому, інакше можна потрапити в біду;
- вдаватися до різного роду магічних обрядів, ворожити;
- пити алкогольні напої;
- рибалити чи займатися іншою роботою, яка пов’язана з водою.
В день свята Стрітення в народі рекомендують:
- пробачити всі образи;
- окропити святою водою оселю та худобу;
- повернути борги;
- накрити стіл для рідних, друзів і обов’язково напекти млинців;
- провести цей день з близькими;
- святкувати Стрітення в гарному настрої та гармонії з собою.
* * *
Нагадаємо, Українська греко-католицька церква з 1 вересня 2023 року почне відзначати за новим стилем церковні свята, які щороку припадають на одну й ту саму дату. Серед цього переліку і Стрітення. Тепер греко-католики відзначатимуть його 2 лютого. Православна церква України також планує у травні цього року розглянути питання переходу на григоріанський календар.
Читайте також:
52Цей матеріал створено у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
